Ключові слова
бойовий стрес
військовослужбовці
психологічна підготовка
психологічна готовність
саморегуляція
командирське лідерство
психологічне відновлення
Як цитувати
Анотація
Актуальність. Тривалий та інтенсивний характер сучасної війни піддає військовослужбовців впливу численних бойових стресорів, серед яких безпосередня загроза життю, невизначеність, втрати, дефіцит сну, сенсорне перевантаження та необхідність прийняття складних рішень в умовах високого ризику. Такі умови зумовлюють необхідність розроблення доказово обґрунтованих підходів, спрямованих на підтримання психологічної готовності, професійної ефективності та довготривалого психічного здоров’я військовослужбовців.
Мета дослідження. Теоретично обґрунтувати концептуальні засади психологічної стійкості до бойового стресу та розробити багаторівневу організаційно-психологічну модель її цілеспрямованого формування у військовослужбовців.
Методи дослідження. У роботі використано теоретичний аналіз та синтез сучасної української та зарубіжної наукової літератури з військової психології, психології стресу, досліджень резильєнтності та психологічної підготовки. Для інтеграції отриманих результатів застосовано порівняльний аналіз, систематизацію, структурно-функціональний аналіз та концептуальне моделювання.
Результати. Психологічну стійкість концептуалізовано як динамічну інтегративну здатність військовослужбовців підтримувати або відновлювати психологічну готовність, саморегуляцію, ситуаційну обізнаність, контроль поведінки та професійну ефективність в умовах інтенсивної дії бойових стресорів. У дослідженні проведено розмежування психологічної стійкості та споріднених понять, таких як стресостійкість, резильєнтність, життєстійкість і копінг. Запропоновано нову трирівневу модель формування психологічної стійкості, яка охоплює індивідуальний, групово-командний та організаційний рівні на етапах підготовки, виконання бойових завдань та відновлення. До ключових організаційно-психологічних технологій віднесено інтеграцію психологічної підготовки у систему бойового навчання, розвиток навичок саморегуляції, зміцнення згуртованості підрозділів і командирського лідерства, психоосвітнє забезпечення, моніторинг функціонального стану, проведення декомпресійних заходів, адресний скринінг та маршрутизацію до спеціалізованої психологічної допомоги.
Наукова новизна. Дослідження пропонує інтегративну багаторівневу модель, яка поєднує індивідуальні ресурси військовослужбовців, командирське лідерство, групову згуртованість та організаційні механізми підтримки в єдину систему формування психологічної стійкості, адаптовану до оперативних реалій Сил оборони України.
Практичне значення. Запропонована модель може бути використана при розробленні програм психологічної підготовки військовослужбовців, у системі професійної підготовки командирів і військових психологів, а також під час створення програм підтримання психологічної готовності та післябойового відновлення особового складу.
Висновки. Психологічну стійкість військовослужбовців слід розглядати не як відсутність стресових реакцій, а як здатність зберігати функціональну ефективність та забезпечувати адаптивне відновлення в умовах бойової діяльності. Ефективне формування психологічної стійкості потребує системного та безперервного підходу, який поєднує індивідуальну підготовку, розвиток лідерства, організаційну підтримку та доказові психологічні інтервенції, адаптовані до реалій сучасної війни.
Ключові слова: психологічна стійкість; бойовий стрес; військовослужбовці; психологічна підготовка; психологічна готовність; саморегуляція; командирське лідерство; психологічне відновлення.
Дата отримання статті: 21.04.2026
Дата рекомендації до друку: 20.06.2026
Дата оприлюднення: 30.06.2026
Посилання
Aleshchenko, V. (2023). Formuvannia psykholohichnoi hotovnosti viiskovosluzhbovtsiv do vedennia boiovykh dii [Formation of psychological readiness of military personnel for combat operations]. Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy, (4), 5-13. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2023-74-4-5-13
Aleshchenko, V., & Khmiliar, O. (2025). Informatsiino-psykholohichna bezpeka osobystosti v umovakh voiennykh dii [Information and psychological security of personality in conditions of warfare]. Zbirnyk naukovykh prats Tsentru voienno-stratehichnykh doslidzhen NUOU, (1), 16-25. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2025-83-1-16-25
Aleshchenko, V., & Kokun, O. (2025). Psychological support for military personnel in combat conditions: Contemporary challenges. Psychological Journal, 11(1), 18–33. https://doi.org/10.31108/1.2025.11.1.2
Bartone, P. T. (2006). Resilience under military operational stress: Can leaders influence hardiness? Military Psychology, 18(S1), S131-S148. https://doi.org/10.1207/s15327876mp1803s_10
Department of National Defence. (2023, July 13). The Big Four +. Government of Canada. https://www.canada.ca/en/department-national-defence/services/benefits-military/health-support/road-to-mental-readiness/big-four-plus.html
Doody, C. B., Robertson, L., Cox, K. M., Bogue, J., Egan, J., & Sarma, K. M. (2021). Pre-deployment programmes for building resilience in military and frontline emergency service personnel. Cochrane Database of Systematic Reviews, 12, CD013242. https://doi.org/10.1002/14651858.CD013242.pub2
Hrylyuk, S. M., Tyutyunnyk, L. L., & Aleshchenko, V. I. (2023). Poradnyk komandyru z pidtrymky psykholohichnoyi hotovnosti osobovoho skladu [Advisor to the commander on supporting the psychological readiness of personnel]. Kyiv: NUOU.
Kirkham, R., Liu, C., Wulundari, T., Aidman, E., Yucel, M., Wiley, J., & Albertella, L. (2025). Emotion regulation and coping in active military personnel: A systematic review. Stress and Health, 41(3), e70036. https://doi.org/10.1002/smi.70036
Klochkov, V. (2023). Pidtrymannia psykholohichnoi stiikosti viiskovosluzhbovtsiv v raioni vedennia boiovykh dii [Maintaining psychological resilience of military personnel in combat areas]. Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy, (1), 85–93. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2025-83-1-16-25
Kokun, O. M., Agayev, N. A., Pishko, I. O., & Lozinska, N. S. (2015). Osoblyvosti vyiavu nehatyvnykh psykholohichnykh staniv u viiskovosluzhbovtsiv vnaslidok tryvaloi uchasti v boiovykh diiakh ta perebuvannia v zoni ATO [Features of negative psychological states in military personnel due to prolonged participation in combat operations and being in the ATO zone]. Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy, (3), 123-129.
Kokun, O. M., Moroz, V. M., Lozinska, N. S., & Pishko, I. O. (2021). Psykholohichna profilaktyka psykhotravmatyzatsii viiskovosluzhbovtsiv Zbroinykh Syl Ukrainy: Metodychnyi posibnyk [Psychological prevention of psychotrauma in military personnel of the Armed Forces of Ukraine: A methodological manual]. Kyiv: NDTs HP ZSU.
Kokun, O. M., Moroz, V. M., Pishko, I. O., & Lozinsʹka N. S. (2020). Zabezpechennya psykholohichnoyi stiykosti viysʹkovosluzhbovtsiv v umovakh boyovykh diy: Metodychnyi posibnyk [Ensuring the psychological stability of military personnel in combat situations: methodical manual]. Kyiv, Feniks.
Kokun, O., Pischko, I., & Lozinska, N. (2023). Military personnel’s stress reactivity during pre-deployment in a war zone. Psychology, Health & Medicine, 28(8), 2341–2352. https://doi.org/10.1080/13548506.2022.2104882
Lahad, M., Ayalon, O., & Shacham, M. (Eds.). (2013). The “BASIC Ph” model of coping and resiliency: Theory, research and cross-cultural application. Jessica Kingsley Publishers.
Masten, A. S., Lucke, C. M., Nelson, K. M., & Stallworthy, I. C. (2021). Resilience in development and psychopathology: Multisystem perspectives. Annual Review of Clinical Psychology, 17, 521–549. https://doi.org/10.1146/annurev-clinpsy-081219-120307
McInerney, S. A., Waldrep, E., & Benight, C. C. (2024). Resilience enhancing programs in the U.S. military: An exploration of theory and applied practice. Military Psychology, 36(3), 241–252. https://doi.org/10.1080/08995605.2022.2086418
McLarnon, M. J. W., Rothstein, M. G., & King, G. A. (2021). Resiliency to adversity in military personnel: The role of self-regulation. Military Psychology, 33(2), 104–114. https://doi.org/10.1080/08995605.2021.1897492
Meichenbaum, D. H. (1985). Stress inoculation training. Pergamon Press.
Sun, Z., Song, J., Chen, J., Gan, X., Li, Y., Qiu, C., Zhang, W., & Gao, Y. (2024). Preventing and mitigating post-traumatic stress: A scoping review of resilience interventions for military personnel in pre-deployment. Psychology Research and Behavior Management, 17, 2377–2389. https://doi.org/10.2147/PRBM.S459220
VA/DOD Clinical Practice Guideline for the Management of Posttraumatic Stress Disorder and Acute Stress Disorder: Clinician Summary. (2018). Focus, 16(4), 430–448. https://doi.org/10.1176/appi.focus.16408
World Health Organization. (2013). Guidelines for the management of conditions specifically related to stress. Geneva: World Health Organization
Zasiekina, L., Kokun, O., Kozihora, M., Fedotova, T, Zhuravlova, O., & Bojko, M. (2022). A concept analysis of moral injury in Ukrainian National Guard service members’ narratives: A clinical case study. East European Journal of Psycholinguistics, 9(1), 296–314. https://doi.org/10.29038/eejpl.2022.9.1.zas
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Viktor Aleshchenko, Oleh Kokun