Анотація
Передумови. Зростання ролі цифрового середовища як простору соціальних порівнянь суттєво впливає на емоційні стани, самооцінку та суб’єктивне благополуччя особистості. Соціальні мережі як ключовий компонент цього середовища інтенсифікують процеси висхідного соціального порівняння, що може сприяти виникненню заздрості та впливати на психологічне благополуччя.
Мета. Метою статті є виявлення особливостей впливу різних типів заздрості на психологічне благополуччя користувачів соціальних мереж на основі теоретико-емпіричного аналізу їх взаємозв’язку.
Методи. Методологічну основу дослідження становлять стандартизовані психодіагностичні інструменти, зокрема шкала самооцінки Розенберга, шкала доброякісної та злоякісної заздрості (BeMaS) та індекс щастя Пембертона (PHI). Для виявлення статистично значущих зв’язків між досліджуваними змінними застосовано кореляційний та регресійний аналізи.
Результати. Отримані результати свідчать про наявність сильного позитивного зв’язку між самооцінкою та індексом щастя, а також евдемонічним благополуччям, що підкреслює роль самооцінки як базового чинника психологічного добробуту. Встановлено, що злоякісна заздрість чинить негативний вплив на самооцінку та загальне самопочуття, виступаючи чинником психологічного неблагополуччя та емоційного напруження. Натомість доброякісна заздрість демонструє позитивні кореляції з евдемонічним і соціальним благополуччям, що свідчить про її потенційно адаптивний і мотиваційний характер. Регресійний аналіз показав, що заздрість у соціальних мережах є статистично значущим предиктором зниження рівня щастя та самооцінки, пояснюючи відповідно 14,9% і 12,8% варіації цих показників. Крім того, заздрість може порушувати міжособистісні стосунки, спричиняючи відчуження та внутрішні конфлікти, тоді як її конструктивне осмислення може виступати каталізатором особистісного зростання.
Висновки. Заздрість у цифровому середовищі має амбівалентний характер: вона може як знижувати психологічне благополуччя, так і за умов адекватної емоційної регуляції бути ресурсом особистісного розвитку. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на розроблення психологічних інтервенцій, спрямованих на зниження деструктивних проявів заздрості та посилення її конструктивного потенціалу.
Ключові слова: заздрість, психологічне благополуччя, соціальні мережі, самооцінка.
Дата отримання статті: 16.01.2026
Дата рекомендації до друку: 23.04.2026
Дата оприлюднення: 30.04.2026
Посилання
Asch, S. E. (1946). Forming impressions of personality. The Journal of Abnormal and Social Psychology, 41(3), 258–290. https://doi.org/10.1037/h0055756
Bem, D. J. (1972). Self-perception theory. In Advances in experimental social psychology (Vol. 6, pp. 1–62). https://doi.org/10.1016/S0065-2601(08)60024-6
Berezovska, L. (2023). Psykholohichne blahopoluchchia molodi, shcho proiavliaiut aktyvnist u sotsialnykh merezhakh [Psychological well-being of youth active in social networks]. Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy, 2, 21–28. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2023-72-2-21-28 [in Ukrainian].
Danylchenko, T. V. (2017). Psykholohichna struktura sotsialnoho blahopoluchchia ta neblahopoluchchia [Psychological structure of social well-being and ill-being]. Ukrainskyi psykholohichnyi zhurnal, 2(4), 7–22. https://doi.org/10.17721/upj.2017.2(4).1 [in Ukrainian].
Festinger, L. (1954). A theory of social comparison processes. Human Relations, 7(2), 117–140. https://doi.org/10.1177/001872675400700202
Filenko, I. O. (2012). Spryiniattia inshoho kriz pryzmu subiektnosti [Perception of the other through the prism of subjectivity]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni H. S. Skovorody. Seriia: Psykholohiia, 42(2). http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhnpu_psykhol_2012_42%282%29__23 [in Ukrainian].
Kelley, H. H. (1973). The processes of causal attribution. American Psychologist, 28(2), 107–128. DOI: https://doi.org/10.1037/h0034225
Lisovenko, A. F. (2016). Psykholohichne blahopoluchchia osobystostei, skhylnykh ta neskhylnykh do zazdroshchiv [Psychological well-being of individuals prone and not prone to envy]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu, 2(1), 85–90 [in Ukrainian].
Maistruk, V. M. (2017). Teoretychna model samopryiniattia yak chynnyka psykholohichnoho blahopoluchchia suchasnoi zhinky [Theoretical model of self-acceptance as a factor of psychological well-being of a modern woman]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu “Ostrozka akademiia”. Seriia: Psykholohiia, 1(5), 94–103. https://doi.org/10.25264/2415-7384-2017-5-94-103 [in Ukrainian].
Nesterenko, H. O., & Tyshkova, O. V. (2011). Suchasni sotsialni merezhi yak instrument neformalnoi osvity [Modern social networks as a tool of non-formal education]. Hileia. Naukovyi visnyk, 49(7), 451–458 [in Ukrainian].
Pakhol, B. Ye. (2017). Subiektyvne ta psykholohichne blahopoluchchia: suchasni ta klasychni pidkhody, modeli ta chynnyky [Subjective and psychological well-being: modern and classical approaches, models and factors]. Ukrainskyi psykholohichnyi zhurnal, 1(3), 80–104. https://doi.org/10.17721/upj.2017.1(3).7 [in Ukrainian].
Vovchuk, R. Yu. (2011). Stavlennia osobystosti do vlasnoi zovnishnosti yak predmet psykholohichnykh doslidzhen [Attitude to one's appearance as a subject of psychological research]. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu. Seriia: Pedahohika i psykholohiia, 17, 75–82. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdupp_2011_19_17_13 [in Ukrainian].
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Hanna Yurchynska, Oksana Denysenko