Ключові слова
Позитивна та Транскультуральна психотерапія
реконсолідація пам’яті
емоційна регуляція
міжпоколінна передача
психологічна адаптація
життєстійкість
психотерапевтичні зміни
Як цитувати
Анотація
Актуальність. Сучасні дослідження трансгенераційної передачі дедалі частіше засвідчують, що емоційний досвід, успадкований між поколіннями, впливає на емоційну регуляцію, формування ідентичності, міжособистісне функціонування та психологічну адаптацію особистості. Водночас більшість теоретичних і емпіричних праць розглядає трансгенераційну передачу переважно крізь призму травми, акцентуючи увагу на психопатології та вразливості. Такий підхід недостатньо враховує адаптаційні ресурси та чинники життєстійкості, закладені в сімейній і культурній історії. Одночасно розвиток теорії реконсолідації пам’яті та сучасних моделей емоційного опрацювання створює нові можливості для пояснення психотерапевтичних змін. Попри це, інтегративна теоретична модель, яка б описувала, яким чином емоційний трансгенераційний досвід може бути реорганізований у процесі психотерапії, залишається недостатньо розробленою.
Мета. Розробити теоретичну модель психотерапевтичної реорганізації емоційного трансгенераційного досвіду в межах Позитивної та Транскультуральної психотерапії шляхом інтеграції сучасних уявлень про міжпоколінну передачу досвіду, функціонування пам’яті та механізми реконсолідації пам’яті.
Методи. Дослідження виконано в межах теоретико-методологічного дизайну на основі інтегративного концептуального аналізу. Було систематизовано сучасні наукові підходи до трансгенераційної передачі досвіду, конструктивістських теорій емоцій, декларативних та імпліцитних систем пам’яті, реконсолідації пам’яті, а також теоретичних положень Позитивної та Транскультуральної психотерапії. Для поєднання цих підходів у єдину психотерапевтичну рамку застосовано концептуальне моделювання. Запропонована модель побудована навколо п’ятистадійного терапевтичного процесу Позитивної психотерапії та інтерпретована крізь механізми оновлення емоційної пам’яті й психічної регуляції.
Результати. Розроблено інтегративну модель психотерапевтичної реорганізації емоційного трансгенераційного досвіду. У моделі психотерапія розглядається як послідовний процес, що включає актуалізацію імпліцитних міжпоколінних емоційних патернів, наративну реконструкцію сімейного досвіду, виявлення адаптивних трансгенераційних ресурсів, коригувальний емоційний досвід, символічну інтеграцію та закріплення більш адаптивних форм емоційної саморегуляції. Запропонований підхід пояснює психотерапевтичні зміни як взаємодію імпліцитної емоційної пам’яті, автобіографічної інтеграції, семантичної реструктуризації та реконсолідації пам’яті. На відміну від травмоцентричних підходів, модель розглядає трансгенераційний досвід як багатовимірний конструкт, що включає не лише успадковані вразливості, а й ресурси життєстійкості, розширюючи тим самим теоретичне розуміння психологічної адаптації між поколіннями.
Висновки. Запропонована модель надає теоретично обґрунтоване пояснення психологічних механізмів трансформації емоційного трансгенераційного досвіду в процесі психотерапії. Інтеграція Позитивної та Транскультуральної психотерапії із сучасною теорією реконсолідації пам’яті розширює наявні уявлення про психотерапевтичні зміни, акцентуючи не лише зниження дезадаптивних емоційних патернів, а й актуалізацію міжпоколінних адаптаційних ресурсів. Модель створює теоретичне підґрунтя для подальших емпіричних досліджень і може бути використана для розроблення психотерапевтичних інтервенцій, спрямованих на покращення емоційної регуляції, психологічної стійкості та довготривалої психологічної адаптації осіб із трансгенераційними емоційними труднощами.
Ключові слова: трансгенераційний досвід; Позитивна та Транскультуральна психотерапія; реконсолідація пам’яті; емоційна регуляція; міжпоколінна передача; психологічна адаптація; життєстійкість; психотерапевтичні зміни.
Дата отримання статті: 07.02.2026
Дата рекомендації до друку: 21.04.2026
Дата оприлюднення: 30.04.2026
Посилання
Apprey, M. (2016). Representing, theorizing, and reconfiguring the concept of transgenerational haunting in order to facilitate healing. In S. Grand & J. Salberg (Eds.), Transgenerational trauma and the other: Dialogues across history and difference (pp. 16–37). Routledge
Astill Wright, L., Horstmann, L., Holmes, E. A., & Bisson, J. I. (2021). Consolidation/reconsolidation therapies for the prevention and treatment of PTSD and re-experiencing: A systematic review and meta-analysis. Translational Psychiatry, 11(1), Article 453. https://doi.org/10.1038/s41398-021-01570-w
Вakó, T., & Zana, K. (2018). The vehicle of transgenerational trauma: The transgenerational atmosphere. American Imago, 75(2), 271–285. https://doi.org/10.1353/aim.2018.0013
Barrett, L. F., Atzil, S., Bliss-Moreau, E., Chanes, L., Gendron, M., Hoemann, K., Katsumi, Y., Kleckner, I. R., Lindquist, K. A., Quigley, K. S., Satpute, A. B., Sennesh, E., Shaffer, C., Theriault, J. E., Tugade, M., & Westlin, C. (2025). The theory of constructed emotion: More than a feeling. Perspectives on Psychological Science, 20(3), 392–420. https://doi.org/10.1177/17456916251319045
Békés, V., & Starrs, C. J. (2025). Transgenerational trauma: Perceived parental style, children's adaptational efforts, and mental health outcomes in second generation and third generation Holocaust offspring in Hungary. American Journal of Orthopsychiatry, 95(1), 12–22. https://doi.org/10.1037/ort0000758
Bowe, C., Thomas, C., & Mackey, P. (2025). Perspective to practice: Theoretical frameworks explaining intergenerational trauma, violence, and maltreatment and implications for the therapeutic response. International Journal of Environmental Research and Public Health, 22(3), Article 321. https://doi.org/10.3390/ijerph22030321
Cacace, A., & Summers, S. J. (2025). Intergenerational trauma in phenomenological research—A systematic review. Journal of Loss and Trauma, 30(8), 1134–1169. https://doi.org/10.1080/15325024.2025.2490917
Ciesielski, R., Białek, O., Badecka, P., Ciesielska, Ż. (2026). Psychotherapy without borders: Positive and transcultural psychotherapy theory and clinical applications (Vol. 3). WAPP Press.
Chen, J., Fang, Z., Zhang, X., Zheng, Y., & Chen, Z. (2025). How fear memory is updated: From reconsolidation to extinction? Neuroscience Bulletin, 41(7), 1054–1084. https://doi.org/10.1007/s12264-025-01367-7
Connolly, A. (2011). Healing the wounds of our fathers: Intergenerational trauma, memory, symbolization, and narrative. Journal of Analytical Psychology, 56(5), 607–626. https://doi.org/10.1111/j.1468-5922.2011.01936.x
Ecker, B., & Bridges, S. K. (2020). How the science of memory reconsolidation advances the effectiveness and unification of psychotherapy. Clinical Social Work Journal, 48(3), 287–300. https://doi.org/10.1007/s10615-020-00754-z
Ecker, B., & Vaz, A. (2022). Memory reconsolidation and the crisis of mechanism in psychotherapy. New Ideas in Psychology, 66, Article 100945. https://doi.org/10.1016/j.newideapsych.2022.100945
Fossion, P., Leys, C., Vandeleur, C., Kempenaers, C., Braun, S., Verbanck, P., & Linkowski, P. (2015). Transgenerational transmission of trauma in families of Holocaust survivors: The consequences of extreme family functioning on resilience, sense of coherence, anxiety and depression. Journal of Affective Disorders, 171, 48–53. https://doi.org/10.1016/j.jad.2014.08.054
Frijda, N. H. (2009). Emotion experience and its varieties. Emotion Review, 1(3), 264–271. https://doi.org/10.1177/1754073909103595
Hanna, D., Dempster, M., Dyer, K., Lyons, E., & Devaney, L. (2012). Young people's transgenerational issues in Northern Ireland: A report for the Commission for Victims and Survivors (CVSNI). School of Psychology, Queen's University Belfast.
Huang, T., Hill, C. E., Strauss, N., Heyman, M., & Hussain, M. (2016). Corrective relational experiences in psychodynamic-interpersonal psychotherapy: Antecedents, types, and consequences. Journal of Counseling Psychology, 63(2), 183–197. https://doi.org/10.1037/cou0000132
Isobel, S., Goodyear, M., Furness, T., & Foster, K. (2019). Preventing intergenerational trauma transmission: A critical interpretive synthesis. Journal of Clinical Nursing, 28(7–8), 1100–1113. https://doi.org/10.1111/jocn.14735
Kellermann, N. P. F. (2001). The long-term psychological effects and treatment of Holocaust trauma. Journal of Loss and Trauma, 6(3), 197–218. https://doi.org/10.1080/108114401753201660
Kindt, M., & Van Emmerik, A. A. P. (2016). New avenues for treating emotional memory disorders: Towards a reconsolidation intervention for posttraumatic stress disorder. Therapeutic Advances in Psychopharmacology, 6(4), 283–295. https://doi.org/10.1177/2045125316644541
Lane, R. D., Ryan, L., Nadel, L., & Greenberg, L. S. (2015). Memory reconsolidation, emotional arousal, and the process of change in psychotherapy: New insights from brain science. Behavioral and Brain Sciences, 38, Article e1. https://doi.org/10.1017/S0140525X14000041
Lytvynenko, O., & Tereshchenko, O. (2024). Working with transgenerational trauma in Positive and Transcultural Psychotherapy. The Global Psychotherapist, 4(2), 62–67. https://doi.org/10.52982/lkj234
Nader, K., Hardt, O., & Lanius, R. (2013). Memory as a new therapeutic target. Dialogues in Clinical Neuroscience, 15(4), 475–486. https://doi.org/10.31887/DCNS.2013.15.4/knader
Nakamura, K., & Iwakabe, S. (2018). Corrective emotional experience in an integrative affect-focused therapy: Building a preliminary model using task analysis. Clinical Psychology & Psychotherapy, 25(2), 322–337. https://doi.org/10.1002/cpp.2150
Neisser, U. (1997). The roots of self: The typical development of autobiographical memory. In U. Neisser & R. Fivush (Eds.), The remembering self: Construction and accuracy in the self-narrative (pp. 1–18). Cambridge University Press.
Oren, G., Shoshani, A., Samra, N., Verbeke, W., Vrticka, P., Aisnberg-Shafran, D., & Ein-Dor, T. (2025). From trauma to resilience: Psychological and epigenetic adaptations in the third generation of Holocaust survivors. Scientific Reports, 15, Article 19015. https://doi.org/10.1038/s41598-025-12085-5
Peseschkian, H., & Remmers, A. (2020). Positive psychotherapy: An introduction. In E. Messias, H. Peseschkian, & C. Cagande (Eds.), Positive psychiatry, psychotherapy and psychology (pp. 11–32). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-33264-8
Praško, J., Vaněk, J., Hodný, F., Krone, I., Burkauskas, J., Gečaitė-Stončienė, J., Ābeltiņa, M., Juškienė, A., Zaťková, M., Bite, I., Šlepecký, M., Pásztor, J., Doubek, P., & Ocisková, M. (2025). Transgenerational trauma and schema therapy: Imagery rescripting and chairwork in practice. Neuroendocrinology Letters, 46(2), 96–106.
Remmers, A. (2023). Attachment, trauma, and ways to inner confidence in positive psychodynamic therapy. The Global Psychotherapist, 3(2), 70–75. https://doi.org/10.52982/lkj200
Rubinstein, D., Abargil, M., Duek, O., & Harpaz-Rotem, I. (2025). RESET post-traumatic stress disorder: Clinical protocol integrating reconsolidation, exposure, short-term emotional transformation. European Journal of Psychotraumatology, 16(1), Article 2540141. https://doi.org/10.1080/20008066.2025.2540141
Ryan, L., Cox, C., Hayes, S. M., & Nadel, L. (2008). Hippocampal activation during episodic and semantic memory retrieval: Comparing category production and category cued recall. Neuropsychologia, 46(8), 2109–2121. https://doi.org/10.1016/j.neuropsychologia.2008.02.030
Schacter, D. L., Chiu, C. Y. P., & Ochsner, K. N. (1993). Implicit memory: A selective review. Annual Review of Neuroscience, 16, 159–182. https://doi.org/10.1146/annurev.ne.16.030193.001111
Soeter, M., & Kindt, M. (2013). High trait anxiety: A challenge for disrupting fear memory reconsolidation. PLoS ONE, 8(11), Article e75239. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0075239
Starrs, C. J., & Békés, V. (2025). Historical intergenerational trauma transmission model: A comprehensive framework of family and offspring processes of transgenerational trauma. Traumatology, 31(2), 243–251. https://doi.org/10.1037/trm0000505
Subic-Wrana, C., Greenberg, L. S., Lane, R. D., Michal, M., Wiltink, J., & Beutel, M. E. (2016). Affective change in psychodynamic psychotherapy: Theoretical models and clinical approaches to changing emotions. Zeitschrift für Psychosomatische Medizin und Psychotherapie, 62(3), 207–223. https://doi.org/10.13109/zptm.2016.62.3.207
Tulving, E. (2002). Episodic memory: From mind to brain. Annual Review of Psychology, 53, 1–25. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.53.100901.135114
Weingarten, K. (2004). Witnessing the effects of political violence in families: Mechanisms of intergenerational transmission and clinical interventions. Journal of Marital and Family Therapy, 30(1), 45–59. https://doi.org/10.1111/j.1752-0606.2004.tb01221.x
Werringloer, R.-C. (2023). Operationalizing and visualizing psychodynamics in Positive Psychotherapy (PPT). The Global Psychotherapist, 3(2), 76–88. https://doi.org/10.52982/lkj201
Whiting, J. B., Fife, S. T., Davis, S. D., Ogles, B. M., & Bailey, R. J. (2025). Corrective experiencing as a common factor in couple therapy: Creating new and positive emotions in relationships. Family Process, 64(4), Article e70087. https://doi.org/10.1111/famp.70087
Wilson-Mendenhall, C. D., Barrett, L. F., & Barsalou, L. W. (2013). Situating emotional experience. Frontiers in Human Neuroscience, 7, Article 764. https://doi.org/10.3389/fnhum.2013.00764
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Olha Tereshchenko