Ключові слова
когнітивне старіння
вербальна швидкість
зорова пам’ять
здорове старіння
інтелектуальна активність
чинники способу життя
люди літнього віку
нейропсихологічне оцінювання
Як цитувати
Анотація
Актуальність. Старіння населення посилило інтерес до виявлення модифікованих чинників, що сприяють успішному когнітивному старінню та знижують ризик вікового когнітивного зниження. Концепція когнітивного резерву ґрунтується на припущенні, що освіта, складність професійної діяльності, інтелектуальна активність, соціальна залученість і здоров’язбережувальна поведінка, накопичені протягом життя, підвищують здатність мозку компенсувати вікові нейропатологічні зміни. Незважаючи на значну кількість досліджень освітніх і професійних чинників, внесок повсякденних особливостей способу життя, зокрема читацьких звичок, соціального оточення, утримання домашніх тварин та практик моніторингу стану здоров’я, у функціонування окремих когнітивних доменів у пізньому віці залишається недостатньо вивченим. З’ясування ролі цих багатовимірних детермінант є важливим для розроблення ефективних профілактичних програм, спрямованих на збереження когнітивного здоров’я людей літнього віку.
Мета. Визначити соціально-поведінкові, освітні та соматичні предиктори когнітивної продуктивності людей літнього віку, приділивши особливу увагу вербальній швидкості та зоровій пам’яті, а також дослідити латентну багатовимірну структуру когнітивного резерву.
Методи. У крос-секційному дослідженні взяли участь 73 особи віком від 60 до 80 років, які проживали у громаді, серед яких були слухачі Університету третього віку та особи, не залучені до програм безперервної освіти. Когнітивне функціонування оцінювали за допомогою стандартизованих нейропсихологічних методик дослідження вербальної швидкості та пам’яті на розпізнавання облич. Додатково за допомогою структурованого опитувальника збиралися дані щодо соціально-демографічних характеристик, рівня освіти, професійного досвіду, інтелектуальної активності, соціальної залученості, особливостей способу життя та показників стану здоров’я. Для виявлення латентної структури когнітивного резерву застосовано експлораторний факторний аналіз (метод головних осей із облімін-обертанням). Незалежні предиктори вербальної швидкості та зорової пам’яті визначали за допомогою множинного лінійного регресійного аналізу.
Результати. Експлораторний факторний аналіз дозволив виокремити три відносно незалежні компоненти когнітивного резерву: соматичне здоров’я, інтелектуальну активність та освітньо-професійний компонент. Встановлено, що вищі показники вербальної швидкості позитивно асоціювалися з більшою кількістю прочитаних за рік книг (β = 0,305; p = 0,008) та наявністю домашніх тварин (β = 2,62; p = 0,020), тоді як стан вдівства був пов’язаний із нижчими показниками цього когнітивного домену (β = –2,82; p = 0,013). Краща зорова пам’ять була статистично значуще пов’язана з регулярним контролем артеріального тиску (β = 0,458; p = 0,018) і більшою тривалістю професійної діяльності (β = 0,058; p = 0,017). Водночас більший розмір соціальної мережі продемонстрував несподіваний негативний зв’язок із показниками зорової пам’яті (β = –0,031; p = 0,033). Отримані результати свідчать, що окремі когнітивні функції визначаються різними комбінаціями поведінкових, соціальних, освітніх і соматичних чинників, а не єдиним універсальним механізмом когнітивного резерву.
Висновки. Когнітивний резерв є багатовимірним і функціонально диференційованим конструктом, який інтегрує інтелектуальну активність, освітньо-професійний досвід та здоров’язбережувальну поведінку. Отримані результати свідчать, що підтримка когнітивного функціонування у літньому віці може забезпечуватися завдяки модифікованим чинникам способу життя, зокрема систематичному читанню, тривалій професійній активності, підтриманню значущих соціальних зв’язків і регулярному моніторингу стану здоров’я. Результати дослідження розширюють сучасні уявлення про механізми формування когнітивного резерву та можуть бути використані для розроблення багатокомпонентних програм профілактики вікового когнітивного зниження.
Ключові слова: когнітивний резерв; когнітивне старіння; вербальна швидкість; зорова пам’ять; здорове старіння; інтелектуальна активність; чинники способу життя; люди літнього віку; нейропсихологічне оцінювання.
Дата отримання статті: 13.02.2026
Дата рекомендації до друку: 21.04.2026
Дата оприлюднення: 30.04.2026
Посилання
Bassuk, S. S., Glass, T. A., & Berkman, L. F. (1999). Social disengagement and incident cognitive decline in community-dwelling elderly persons. Annals of Internal Medicine, 131(3), 165–173. https://doi.org/10.7326/0003-4819-131-3-199908030-00002
Benton, A. L., Sivan, A. B., Hamsher, K., Varney, N., & Spreen, O. (1983). Contributions to neuropsychological assessment: A clinical manual. Oxford University Press.
Cabeza, R., Albert, M., Belleville, S., Craik, F. I. M., Duarte, A., Grady, C. L., ... & Rajah, M. N. (2018). Maintenance, reserve and compensation: The cognitive neuroscience of healthy ageing. Nature Reviews Neuroscience, 19(11), 701–710. https://doi.org/10.1038/s41583-018-0068-2
Chan, D., Shafto, M., Kievit, R., Matthews, F. E., Spink, M., Valenzuela, M., ... & Henson, R. N. (2018). Lifestyle activities in mid-life contribute to cognitive reserve in late-life, independent of education, occupation, and late-life activities. Neurobiology of Aging, 70, 180–183. https://doi.org/10.1016/j.neurobiolaging.2018.06.012
Formosa, M. (2014). Four decades of Universities of the Third Age: past, present, future. Ageing & Society, 34(1), 42–66. https://doi.org/10.1017/S0144686X12000797
Katzman, R., Terry, R., DeTeresa, R., Brown, T., Davies, P., Fuld, P., Renbing, X., & Peck, A. (1988). Clinical, pathological, and neurochemical changes in dementia: A subgroup with preserved mental status and numerous neocortical plaques. Annals of Neurology, 23(2), 138–144. https://doi.org/10.1002/ana.410230206
Launer, L. J., Ross, G. W., Petrovitch, H., et al. (2000). Midlife blood pressure and dementia: the Honolulu-Asia aging study. Neurobiology of Aging, 21(1), 49–55. https://doi.org/10.1016/S0197-4580(00)00096-8
Lezak, M. D., Howieson, D. B., Bigler, E. D., & Tranel, D. (2012). Neuropsychological assessment (5th ed.). Oxford University Press.
Lewin, C., & Herlitz, A. (2002). Sex differences in face recognition – women's faces make the difference. Brain and Cognition, 50(1), 121–128. https://doi.org/10.1016/S0278-2626(02)00016-7
Mondini, S., Pucci, V., Pastore, M. et al. s-CRIq: the online short version of the Cognitive Reserve Index Questionnaire. Aging Clin Exp Res 35, 2903–2910 (2023). https://doi.org/10.1007/s40520-023-02561-1
Nucci, M., Mapelli, D., & Mondini, S. (2012). Cognitive Reserve Index questionnaire (CRIq): a new instrument for measuring cognitive reserve. Aging Clinical and Experimental Research, 24(3), 218–226. https://doi.org/10.3275/7636
Opdebeeck, C., Martyr, A., & Clare, L. (2016). Cognitive reserve and cognitive function in healthy older people: A meta-analysis. Aging, Neuropsychology, and Cognition, 23(1), 40–60. https://doi.org/10.1080/13825585.2015.1041450
Stern, Y. (2002). What is cognitive reserve? Theory and research application of the reserve concept. Journal of the International Neuropsychological Society, 8(3), 448–460. https://doi.org/10.1017/S1355617702813248
Stern, Y. (2009). Cognitive reserve. Neuropsychologia, 47(10), 2015–2028. https://doi.org/10.1016/j.neuropsychologia.2009.03.004
Stern, Y., Arenaza-Urquijo, E. M., Bartrés-Faz, D., et al. (2019). Whitepaper: Defining and investigating cognitive reserve, brain reserve, and brain maintenance. Alzheimer's & Dementia, 16(9), 1305–1311. https://doi.org/10.1016/j.jalz.2018.07.219
Wilson, R. S., Mendes De Leon, C. F., Barnes, L. L., et al. (2002). Participation in cognitively stimulating activities and risk of incident Alzheimer disease. JAMA, 287(6), 742–748. https://doi.org/10.1001/jama.287.6.742
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Oleksandra Sayenko