Ключові слова
політична соціалізація
політичні погляди
студентська молодь
сугестивність
медіаграмотність
конформність
парасоціальна взаємодія
цифрові медіа
соціальний вплив
політична комунікація
критичне мислення
Як цитувати
Анотація
Актуальність. У сучасному цифровому суспільстві медіа виступають одним із провідних агентів політичної соціалізації молоді. Поширення соціальних мереж, алгоритмізованих інформаційних стрічок, персоналізованого контенту та зростання впливу лідерів думок суттєво трансформували механізми формування політичних переконань студентської молоді. За цих умов особливого значення набуває вивчення сугестивного впливу медіа як психологічного механізму, що визначає сприйняття політичної інформації та формування політичних установок молодих людей.
Мета. Метою дослідження є виявлення та характеристика соціально-психологічних механізмів сугестивного впливу медіа на формування політичних поглядів студентської молоді.
Методи. Методологічною основою дослідження стали положення теорії соціального впливу, концепції політичної соціалізації, сучасних теорій медіаефектів і цифрової комунікації. Емпіричне дослідження проведено за допомогою анонімного онлайн-опитування студентів закладів вищої освіти України. Для збору даних використано комплекс психодіагностичних методик, спрямованих на оцінювання мотивації до успіху, рівня конформності, довіри до медіа, толерантності до невизначеності та схильності до формування парасоціальних взаємин із медіаперсонами. Отримані дані були піддані статистичному аналізу з метою виявлення взаємозв’язків між психологічними чинниками сугестивності.
Результати. Встановлено, що студентська молодь характеризується амбівалентним психологічним профілем щодо медіавпливу. З одного боку, респонденти демонструють низький рівень конформності, помірно високий рівень мотивації досягнення та виражений медіаскептицизм, що забезпечує відносну стійкість до традиційних форм політичної пропаганди та маніпулятивного впливу інституційних медіа. З іншого боку, виявлено підвищену вразливість до персоналізованих форм цифрового впливу, які реалізуються через блогерів, інфлюенсерів і лідерів думок. Найбільш значущими чинниками сугестивності виступають інтолерантність до невизначеності та схильність до формування парасоціальних взаємин. Виявлено статистично значущі взаємозв’язки між рівнем толерантності до невизначеності, конформністю та інтенсивністю парасоціальної взаємодії.
Наукова новизна. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізі когнітивних, мотиваційних, емоційних і комунікативних механізмів сугестивного впливу медіа на політичні погляди студентської молоді в умовах цифрового інформаційного середовища. Запропоновано цілісний підхід до розуміння сугестивності як результату взаємодії психологічних характеристик особистості та особливостей сучасного медіапростору.
Висновки. Сучасна студентська молодь не є пасивним об’єктом політичного впливу, однак залишається чутливою до нових форм персоналізованої медіасугестії. Основними психологічними предикторами вразливості виступають потреба в когнітивній визначеності та емоційна залученість до медіаперсон. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання для розроблення програм медіаграмотності, розвитку критичного мислення, підвищення толерантності до невизначеності та формування психологічної стійкості студентської молоді до маніпулятивних інформаційних впливів.
Ключові слова: медіавплив; політична соціалізація; політичні погляди; студентська молодь; сугестивність; медіаграмотність; конформність; парасоціальна взаємодія; цифрові медіа; соціальний вплив; політична комунікація; критичне мислення.
Дата отримання статті: 21.01.2026
Дата рекомендації до друку: 20.03.2026
Дата оприлюднення: 30.04.2026
Посилання
Bohatchuk, S. S., Haidai, I. V., & Mazylo, I. V. (2022). Vplyv sotsialnykh merezh na hromadsku ta politychnu aktyvnist ukrainskoi molodi [The influence of social networks on the civic and political activity of Ukrainian youth]. Rehionalni studii, 29, 27–34.
Borysenko, Z., & Havryshchak, L. (2017). Sutnist ta mekhanizmy internet-sotsializatsii osobystosti [The essence and mechanisms of Internet socialization of personality]. Problemy humanitarnykh nauk. Seriia: Psykholohiia, 41, 5–17.
Hutsol, O., & Hutsol, R. (2024). Media ta polityka: Yak ZMK vplyvaiut na politychni upodobannia ta perekonannia studentiv [Media and politics: How mass communication media influence students’ political preferences and beliefs]. Intehrovani komunikatsii, 1(17), 115–122.
Dodatkovi materialy [Supplementary Materials]. (2025). URL: https://drive.google.com/drive/folders/1Pm6D9Z-0GLHL79ywl0rN3_6xElRsf3vp?usp=sharing
Kononovych, D. O. (2018). Zasoby masovoi informatsii yak ahent sotsializatsii molodi v umovakh suchasnykh vyklykiv [Mass media as an agent of youth socialization under contemporary challenges]. Visnyk Luhanskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Pedahohichni nauky, 6(320), 32–38.
Litvinova-Mykhalonok, T. V. (2022). Transformatsiia zasobiv komunikatsii: Yak internet i sotsialni merezhi vplyvaiut na politychnu komunikatsiiu i zminiuiut vidchuttia realnosti [Transformation of communication tools: How the Internet and social networks influence political communication and change the sense of reality]. Obrii drukarstva, 1(11), 99–109.
Potapchuk, N. (2019). Vplyv povidomlen zasobiv masovoi informatsii na psykhoemotsiinyi stan naselennia [The influence of mass media messages on the psycho-emotional state of the population]. Psykholohichnyi zhurnal, 3, 56–62.
Rohovska, O., & Kara, Ye. (2025). Sotsialno-psykholohichnyi vplyv ZMI na sotsializatsiiu molodi v umovakh informatsiinoi viiny [Socio-psychological influence of mass media on youth socialization in the context of information warfare]. Visnyk Pryazovskoho derzhavnoho tekhnichnoho universytetu. Seriia: Sotsialno-humanitarni nauky ta publichne administruvannia, 13. https://journals.uran.ua/vsgf_pstu/article/view/333754/322667
Cherepovska, N. (2023). Patriotyzm molodi informatsiinoi doby: Innovatsiini zasoby rozvytku [Patriotism of youth in the information age: Innovative means of development] [Educational and methodological manual]. Imeks-LTD.
Cialdini, R. B. (2021). Influence: The psychology of persuasion (Rev. & expanded ed.). Harper Business. 568 р.
Grucello, E. (2024). Social media reliance and college students’ tendency to conform to online behaviors and trends (Honors Thesis No. 9). URL: https://digitalcommons.cortland.edu/honorstheses/9/?utm_source=chatgpt.com
Kim, D. Y., & Kim, H.-Y. (2022). Social media influencers as human brands: An interactive marketing perspective. Journal of Research in Interactive Marketing, 17(1), 94–109. https://doi.org/10.1108/JRIM-08-2021-0200
Ma, R., Pang, K., Kang, H., Zhang, Y., Bang, G., Park, S., Hwang, E., Ryu, J. R., Kwon, Y., Kang, H. R., Jin, C., Kim, Y., Kim, S. Y., Kwon, S.-K., Kim, D., Sun, W., Kim, J. Y., & Han, K. (2022). Protein interactome and cell-type expression analyses reveal that cytoplasmic FMR1-interacting protein 1 (CYFIP1), but not CYFIP2, associates with astrocytic focal adhesion. Journal of Neurochemistry, 162(2), 190–206. https://doi.org/10.1111/jnc.15622
Pfister, R., Schwarz, K. A., Holzmann, P., Reis, M., Yogeeswaran, K., & Kunde, W. (2023). Headlines win elections: Mere exposure to fictitious news media alters voting behavior. PLoS ONE, 18(8), Article e0289341. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0289341
Singer, T., & Tusche, A. (2014). Understanding others. In Neuroeconomics (pp. 513–532). Elsevier.
Vraga, E. K., & Bode, L. (2017). Leveraging institutions, educators, and networks to correct misinformation: A commentary on Lewandowsky, Ecker, and Cook. Journal of Applied Research in Memory and Cognition, 6(4), 382–388.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Oleg Semeniuk, Daria Semeniuk