ДЕМОНСТРАЦІЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛОГОТЕРАПІЇ У ЛІКУВАННІ ПСИХІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Анотація

Стаття присвячена аналізу ефективності логотерапії Віктора Франкла у лікуванні психічних розладів, психологічних симптомів та емоційних станів, пов’язаних із тяжкими соматичними захворюваннями. У сучасному науковому дискурсі логотерапія розглядається як екзистенційно орієнтований психотерапевтичний підхід, у центрі якого перебуває прагнення людини до пошуку сенсу життя як основної мотиваційної сили. Зростання інтересу до цієї концепції пов’язане з актуалізацією проблем психологічного благополуччя, криз ідентичності, екзистенційної порожнечі та психоемоційного виснаження в умовах сучасного суспільства.

Метою дослідження стало проведення наративного огляду наукової літератури щодо застосування логотерапії у клінічній психології, психіатрії та психотерапії. Методологічною основою роботи є якісний описовий аналіз наукових публікацій, відібраних із міжнародних баз даних PubMed, SciELO, Google Scholar та Google. До огляду включено 62 наукові праці, опубліковані у 2012–2026 роках англійською, португальською, іспанською, французькою, німецькою, японською та корейською мовами. Відбір здійснювався за критеріями повнотекстової доступності, відповідності темі дослідження та наукової релевантності.

Результати аналізу демонструють високу ефективність логотерапії у зменшенні симптомів депресії, тривоги, посттравматичного стресу, суїцидальних думок та екзистенційної кризи. Значна частина досліджень присвячена застосуванню логотерапії у пацієнтів із депресивними розладами та онкологічними захворюваннями. Встановлено, що логотерапевтичні інтервенції сприяють покращенню психологічного благополуччя, підвищенню рівня резильєнтності, розвитку самоефективності, посиленню мотивації до життя та формуванню позитивного ставлення до власного майбутнього. Особливу увагу приділено використанню логотерапії у паліативній допомозі, психоонкології, роботі з людьми похилого віку, пацієнтами зі шизофренією, посттравматичними розладами та особами, які переживають втрату сенсу життя.

Окремі дослідження підтверджують ефективність групової логотерапії у роботі з жінками середнього віку, матерями дітей із онкологічними захворюваннями, особами з депресією та пацієнтами із хронічними хворобами. Встановлено, що орієнтація на пошук сенсу життя позитивно впливає на психологічну адаптацію до страждання, сприяє формуванню посттравматичного зростання та покращує якість життя. Значущим аспектом сучасних досліджень є інтеграція логотерапії з іншими психотерапевтичними підходами, музичною терапією, цифровими інтервенціями та мобільними психологічними програмами.

Наукова новизна статті полягає у систематизації сучасних міжнародних досліджень, що демонструють клінічний потенціал логотерапії як інтегративного психотерапевтичного методу. Робота акцентує увагу на необхідності ширшого впровадження екзистенційно орієнтованих підходів у систему охорони психічного здоров’я та підкреслює перспективність міждисциплінарного використання логотерапії в умовах сучасних соціальних і медичних викликів.

Практичне значення дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів у клінічній психології, психотерапії, психіатрії, паліативній медицині та психологічній реабілітації. Отримані дані підтверджують доцільність застосування логотерапії як допоміжного терапевтичного інструменту для зниження психологічного страждання та підвищення рівня психічного благополуччя пацієнтів із різними захворюваннями.

Ключові слова: логотерапія, сенс життя, психотерапія, депресія, психічне здоров’я, екзистенційна психологія, онкологія, психологічне благополуччя.

Дата отримання статті:  13.01.2026

Дата рекомендації до друку: 21.03.2026

Дата оприлюднення:  30.03.2026