Ключові слова
інтерактивне навчання
когнітивне навантаження
когнітивні стилі
навчальна мотивація
саморегуляція
цифрова освіта
мультимедійне навчання
Як цитувати
Анотація
У статті представлено теоретико-емпіричне обґрунтування психологічних чинників, що впливають на вибір студентами різних форматів навчального контенту (текстового, відео та інтерактивного) в умовах цифровізації освіти. Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком онлайн- та змішаного навчання, а також необхідністю врахування індивідуально-психологічних особливостей здобувачів освіти для підвищення ефективності засвоєння навчального матеріалу.
Метою дослідження є визначення взаємозв’язку між когнітивними, мотиваційними та регулятивними характеристиками студентів і їхніми уподобаннями щодо форматів навчального контенту. Теоретичну основу становлять положення когнітивної теорії мультимедійного навчання (R. Mayer), теорії когнітивного навантаження (J. Sweller), теорії подвійного кодування (A. Paivio), а також дослідження індивідуальних відмінностей у навчанні (S. Kalyuga) та ефективності цифрових освітніх технологій.
Обґрунтовано, що вибір формату навчального контенту є багатофакторним психологічним процесом, який залежить від рівня навчальної мотивації, саморегуляції, когнітивного стилю та актуального когнітивного навантаження. Текстовий формат сприяє глибокій аналітичній обробці інформації, відео забезпечує наочність і зниження когнітивної складності, тоді як інтерактивний контент активізує навчальну діяльність і підсилює залученість студентів.
Емпіричне дослідження, проведене на вибірці студентів віком 18–22 роки, засвідчило переважання відеоформату як найбільш популярного (38,9%), тоді як текстові та інтерактивні формати обиралися рідше. Встановлено, що студенти з високим рівнем навчальної мотивації та саморегуляції частіше надають перевагу текстовим і комбінованим форматам, тоді як за умов низької мотивації та підвищеного когнітивного навантаження домінує вибір відеоконтенту. Виявлено статистично значущі зв’язки між рівнем саморегуляції та вибором текстового формату, мотивацією та інтерактивним навчанням, а також когнітивним навантаженням і відеоформатом.
Визначено ключові психологічні чинники вибору навчального контенту: когнітивні особливості сприймання інформації, рівень навчальної мотивації, здатність до саморегуляції та ситуативний психоемоційний стан. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання його результатів для проєктування адаптивних цифрових освітніх середовищ, що враховують індивідуальні особливості студентів та підвищують ефективність навчального процесу.
Ключові слова: навчальний контент, текст, відео, інтерактивне навчання, когнітивне навантаження, когнітивні стилі, навчальна мотивація, саморегуляція, цифрова освіта, мультимедійне навчання.
Дата отримання статті: 13.01.2026
Дата рекомендації до друку: 21.02.2026
Дата оприлюднення: 28.02.2026
Посилання
Mayer, R. E. (2021). Multimedia learning (3rd ed.). Cambridge University Press.
Sweller, J., Ayres, P., & Kalyuga, S. (2011). Cognitive load theory. Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4419-8126-4
Paivio, A. (1991). Dual coding theory: Retrospect and current status. Canadian Journal of Psychology, 45(3), 255–287. https://doi.org/10.1037/h0084295
Clark, R. C., & Mayer, R. E. (2016). E-learning and the science of instruction: Proven guidelines for consumers and designers of multimedia learning (4th ed.). Wiley.
Kalyuga, S. (2007). Expertise reversal effect and its implications for learner-tailored instruction. Educational Psychology Review, 19(4), 509–539. https://doi.org/10.1007/s10648-007-9054-3
Guo, P. J., Kim, J., & Rubin, R. (2014). How video production affects student engagement: An empirical study of MOOC videos. In Proceedings of the First ACM Conference on Learning at Scale (pp. 41–50). ACM. https://doi.org/10.1145/2556325.2566239
Fiorella, L., & Mayer, R. E. (2015). Learning as a generative activity: Eight learning strategies that promote understanding. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9781107707085
Moreno, R., & Mayer, R. E. (2007). Interactive multimodal learning environments. Educational Psychology Review, 19(3), 309–326. https://doi.org/10.1007/s10648-007-9047-2
Richardson, J. C., & Swan, K. (2003). Examining social presence in online courses in relation to students’ perceived learning and satisfaction. Journal of Asynchronous Learning Networks, 7(1), 68–88. https://doi.org/10.24059/olj.v7i1.1864
OECD. (2021). 21st-century readers: Developing literacy skills in a digital world. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/a83d84cb-en
Schunk, D. H. (2020). Learning theories: An educational perspective (8th ed.). Pearson.
Zimmerman, B. J. (2002). Becoming a self-regulated learner: An overview. Theory Into Practice, 41(2), 64–70. https://doi.org/10.1207/s15430421tip4102_2
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Pastushenko Valentyna