Анотація
Повномасштабна війна в Україні супроводжується тривалим стресом, невизначеністю, втратами та потребою в постійній психологічній адаптації. За таких умов особливого значення для людини набуває вивчення внутрішніх особистісних ресурсів, що забезпечують життєстійкість, збереження смислової спрямованості та здатність витримувати кризові обставини. Одним із таких ресурсів може виступати екзистенційне здійснення як інтегральний показник реалізації фундаментальних екзистенційних мотивацій особистості. Мета статті: висвітлити результати взаємозв’язку екзистенційного здійснення та життєстійкості українців в умовах війни. Методи. У дослідженні взяли участь 113 респондентів віком від 18 до 70 років. Використано тест екзистенційних мотивацій (ТЕМ) та шкалу резилієнтності. Для обробки результатів застосовано методи описової статистики, порівняльного та кореляційного аналізу Спірмена. Результати. Виявлено середньо-високий рівень екзистенційного здійснення у вибірці. Найвищими виявилися показники фундаментальної цінності та сенсу життя, тоді як більш вразливими — фундаментальна довіра та самоцінність. Зафіксовано чітку тенденцію до зростання екзистенційних показників із віком. Резилієнтність статистично значуще позитивно пов’язана з усіма фундаментальними мотиваціями (ρ = 0.51–0.57; p < .001). Висновки. Екзистенційне здійснення виступає важливим ресурсом психологічної адаптації та життєстійкості в умовах війни. Життєстійкість доцільно розглядати не лише як здатність витримувати стрес, а й як прояв глибинної особистісної спроможності зберігати внутрішню згоду, цінності та сенс життя в кризових обставинах.
Ключові слова: екзистенційне здійснення, життєстійкість, війна, адаптація, фундаментальні мотивації.
Дата отримання статті: 23.11.2025
Дата рекомендації до друку: 20.02.2026
Дата оприлюднення: 28.02.2026
Посилання
Bonanno, G. A. (2004). Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? American Psychologist, 59(1), 20–28. https://doi.org/10.1037/0003-066X.59.1.20
Connor, K. M., & Davidson, J. R. T. (2003). Development of a new resilience scale: The Connor–Davidson Resilience Scale (CD-RISC). Depression and Anxiety, 18(2), 76–82. https://doi.org/10.1002/da.10113
Eckhardt, P., & Längle, A. (2001). Skalen zur Erfassung existenzieller Motivation, des Selbstwerts und des Sinnerlebens (TEM). Existenzanalyse, 18(1), 35–39. https://www.laengle.info/userfile/doc/TEM-Artikel--EA_2001-1.pdf
Frankl, V. E. (1984). Man’s search for meaning. Washington Square Press.
Kaplunenko, Y. (2025). Personalne buttia yak ekzystentsiina opora osobystosti u kryzovykh umovakh [Personal being as an existential support of personality in crisis conditions]. Kyivskyi zhurnal suchasnoi psykholohii ta psykhoterapii, 10, 78–89. https://doi.org/10.48020/mppj.2025.02.07
Kaplunenko, Y. (2025). Ekzystentsiini chynnyky zhyttiestiikosti ukraintsiv v umovakh voiennoi nevyznachenosti [Existential factors of resilience of Ukrainians under conditions of wartime uncertainty]. Orhanizatsiina psykholohiia. Ekonomichna psykholohiia, 4(37), 21–37. https://doi.org/10.31108/2.2025.4.37.2
Kaplunenko, Y. (2025, April 23). Study the hardiness of Ukrainians in conditions of war-related uncertainty (Pilot, 2025). OSF Preprints. https://osf.io/r7tp8
Längle, A. (2013). Lehrbuch der Existenzanalyse. Facultas.
Maddi, S. R. (2002). The story of hardiness: Twenty years of theorising, research, and practice. Consulting Psychology Journal: Practice and Research, 54(3), 173–185. https://doi.org/10.1037/1061-4087.54.3.173
Maksymenko, S. D. (2006). Heneza zdiisnennia osobystosti [Genesis of personality realisation]. Kyiv: KMM.
Maksymenko, S. D. (2013). Osobystist u vymiri zhyttievoho shliakhu [Personality in the dimension of life path]. Psykholohiia i suspilstvo, 4, 7–18.
Masten, A. S. (2001). Ordinary magic: Resilience processes in development. American Psychologist, 56(3), 227–238. https://doi.org/10.1037/0003-066X.56.3.227
May, R. (1983). The discovery of being: Writings in existential psychology. W. W. Norton & Company
Park, C. L. (2010). Making sense of the meaning literature: An integrative review of meaning making and its effects on adjustment to stressful life events. Psychological Bulletin, 136(2), 257–301. https://doi.org/10.1037/a0018301
Southwick, S. M., Bonanno, G. A., Masten, A. S., Panter-Brick, C., & Yehuda, R. (2014). Resilience definitions, theory, and challenges: Interdisciplinary perspectives. European Journal of Psychotraumatology, 5(1), 25338. https://doi.org/10.3402/ejpt.v5.25338
Tedeschi, R. G., & Calhoun, L. G. (2004). Posttraumatic growth: Conceptual foundations and empirical evidence. Psychological Inquiry, 15(1), 1–18. https://doi.org/10.1207/s15327965pli1501_01
Tugade, M. M., & Fredrickson, B. L. (2004). Resilient individuals use positive emotions to bounce back from negative emotional experiences. Journal of Personality and Social Psychology, 86(2), 320–333. https://doi.org/10.1037/0022-3514.86.2.320
Wong, P. T. P. (2010). Meaning therapy: An integrative and positive existential psychotherapy. Journal of Contemporary Psychotherapy, 40(2), 85–93. https://doi.org/10.1007/s10879-009-9132-6
Yalom, I. D. (1980). Existential psychotherapy. Basic Books.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Yaryna Yu. Kaplunenko