ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ВРАЗЛИВОСТІ ДО ЗАХВОРЮВАНЬ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ У ЖІНОК
PDF 7-15

Ключові слова

психологічні чинники вразливості
рак молочної залози
доброякісні захворювання молочної залози
внутрішня картина хвороби
самоприйняття
емоційна стабільність
психологічна вразливість

Як цитувати

Сердюк , Л., Черненко , Г., & Собченко , С. (2026). ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ВРАЗЛИВОСТІ ДО ЗАХВОРЮВАНЬ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ У ЖІНОК. ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЧАСОПИС, 12(2), 7–15. https://doi.org/10.31108/1.2026.12.2.1

Анотація

У статті представлено теоретико-емпіричний аналіз психологічних чинників вразливості до доброякісних і злоякісних захворювань молочної залози у жінок. Вихідною методологічною позицією є біопсихосоціальний підхід, у межах якого психологічні особливості розглядаються не як прямі причини захворювання, а як внутрішні особистісні передумови, що можуть впливати на способи реагування на стрес, характер внутрішнього конфлікту, рівень дистресу та адаптаційні можливості особистості. Емпіричне дослідження проведено на вибірці 365 жінок віком від 16 до 74 років, до якої увійшли жінки з раком молочної залози, жінки з доброякісними захворюваннями молочної залози, здорові жінки, які мають родичок із раком молочної залози, та практично здорові жінки. Для виявлення латентних психологічних конструктів застосовано факторний аналіз із використанням методу головних осей і варимакс-обертання з нормалізацією Кайзера. У результаті виокремлено шість факторів, які пояснюють 61 % загальної дисперсії: довіра та соціально обумовлена залученість; соціально обумовлена дисципліна і поведінкова ригідність; самоприйняття через прив’язаність до інших; зрілість особистості; автономність та самокерування; емоційна стабільність. Показано, що психологічна вразливість у жінок із захворюваннями молочної залози може бути пов’язана з поєднанням високої залежності від значущих стосунків, реляційно зумовленого самоприйняття, соціально нормативної дисципліни, поведінкової ригідності та недостатньої гнучкості у реагуванні на невизначеність і стрес. Водночас у структурі особистості виявлено і ресурсні компоненти, пов’язані з довірою, смисловими орієнтаціями, автономією, самокеруванням та особистісною зрілістю. Отримані результати дають підстави розглядати виявлені фактори як важливі психологічні маркери вразливості та як основу для подальших досліджень і розроблення програм психологічного супроводу жінок із доброякісними та злоякісними захворюваннями молочної залози.

Ключові слова: психологічні чинники вразливості, рак молочної залози, доброякісні захворювання молочної залози, внутрішня картина хвороби, самоприйняття, емоційна стабільність, психологічна вразливість.

 

Дата отримання статті:  21.10.2025

Дата рекомендації до друку: 20.02.2026

Дата оприлюднення:  28.02.2026

 

https://doi.org/10.31108/1.2026.12.2.1
PDF 7-15

Посилання

Andersen, B. L., Shapiro, C. L., Farrar, W. B., Crespin, T. R., & Wells-Di Gregorio, S. (2005). Psychological responses to cancer recurrence. Cancer, 104(7), 1540–1547. https://doi.org/10.1002/cncr.21309

Fallowfield, L., Ford, S., & Lewis, S. (1995). No news is not good news: Information preferences of patients with cancer. Psycho-Oncology, 4(3), 197–202. https://doi.org/10.1002/pon.2960040305

Ferrell, B. R., Handzo, G., Picchi, T., Puchalski, C., & Rosa, W. E. (2020). Spiritual care in the global sphere. Journal of Pain and Symptom Management, 60(6), e28–e29. https://doi.org/10.1016/j.jpainsymman.2020.09.031

Holland, J. C., Breitbart, W. S., Butow, P. N., Jacobsen, P. B., Loscalzo, M. J., & McCorkle, R. (Eds.). (2015). Psycho-oncology (3rd ed.). Oxford University Press.

Lutgendorf, S. K., & Andersen, B. L. (2015). Biobehavioral approaches to cancer progression and survival: Mechanisms and interventions. American Psychologist, 70(2), 186–197. https://doi.org/10.1037/a0035730

Quillin, J. M., Bodurtha, J. N., McClish, D., & Wilson, D. B. (2011). Genetic risk, perceived risk, and cancer worry in daughters of breast cancer patients. Journal of Genetic Counseling, 20(2), 157–164. https://doi.org/10.1007/s10897-010-9336-7

Rand, K. L., Banno, D. A., Shea, A. M., & Cripe, L. D. (2016). Life and treatment goals of patients with advanced, incurable cancer. Supportive Care in Cancer, 24(7), 2953–2962. https://doi.org/10.1007/s00520-016-3113-6

Romito, F., Dellino, M., Loseto, G., Opinto, G., Silvestris, E., Cormio, C., Guarini, A., & Minoia, C. (2020). Psychological distress in outpatients with lymphoma during the COVID-19 pandemic. Frontiers in Oncology, 10, Article 1270. https://doi.org/10.3389/fonc.2020.01270

Van Doren, S., Reinsburger, A. J., Seijnave, C., Duivenvoorden, H. J., Essink-Bot, M. L., Tilanus-Linthorst, M. M. A., de Koning, H. J., & Tibben, A. (2004). Psychological distress in women at increased risk of breast cancer: The role of risk perception. European Journal of Cancer, 40(14), 2056–2063. https://doi.org/10.1016/j.ejca.2004.05.004

Stanovskyi, B. (2021). Stratehiia medyko-psykholohichnoi dopomohy v roboti likaria-psykholoha z onkolohichnymy patsiientamy [Strategy of medical and psychological assistance in the work of a psychologist with oncology patients]. Psykhosomatychna medytsyna ta zahalna praktyka, 6(4), e0604319. https://doi.org/10.26766/pmgp.v6i4.319 [in Ukrainian]

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право (c) 2026 Liudmyla Z. Serdiuk, Halyna F. Chernenko, Serhii О. Sobchenko