АНАЛІЗ РЕЛЕВАНТНОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЄКТУ ПСИХОСОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ВІЙНИ В УКРАЇНІ (за результатами виконання проєкту «Діти і війна», реалізованого Міжнародним благодійним фондом «Карітас України»)

Анотація

     У статті представлено результати вивчення релевантності та ефективності  проєкту «Діти і війна», спрямованого на   психосоціальну підтримку дітей та молоді, які постраждали внаслідок війни в Україні. Проєкт реалізовано Міжнародним благодійним фондом «Карітас України». Актуальність проблеми обумовлена тим, що агресивна війна рф проти України спричинила глибокі гуманітарні, соціальні та психологічні потрясіння, особливо для дітей і молоді, які опинилися серед найбільш вразливих груп населення, а також для їхніх батьків, які втратили звичні способи соціальної адаптації та взаємодії з дітьми. Все це обумовило необхідність розробки, впровадження та вивчення доказовості спеціальних програм та методів  психосоціальної підтримки дітей та їхніх батьків.

         Для проведення дослідження використовувались такі методи: вивчення документів (аналіз проміжних та річних звітів працівників «Карітас Центрів»; телефонні та прямі опитування бенефіціарів (дітей, батьків/опікунів, які брали участь у проєкті); проведення фокус-групових дискусій з працівниками «Карітас Центрів»; поєднання кількісних (опитування) та якісних даних. В онлайн-опитуванні взяли участь 250 батьків  та опікунів з п’яти областей України (Львівської, Тернопільської, Хмельницької, Полтавської та Волинської).

        У досліджені виявлено високий рівень релеватності проєкту, про що свідчить дані, які показали, що цілі, методи та цільові групи проєкту були адекватно адаптовані до трансформованого контексту повномасштабної війни, соціальної дезінтеграції та зростаючих психоемоційних потреб дітей, молоді, батьків та фахівців, залучених до надання допомоги. Також підтверджено, що усі заплановані заходи реалізувались відповідно до первинної мети проєкту - підтримки дітей з уразливих категорій, зокрема ВПО. Водночас у процесі реалізації проєкт зазнав функціональної адаптації до нових соціальних умов: було впроваджено нові форми роботи (зокрема табори для дітей військовослужбовців) та тематики (сепарація, емоційна стабілізація, робота з втратою).

         Отримані дані також свідчать про високий рівень ефективності проєкту, що підтверджується як кількісними індикаторами при аналізі документів , так і оцінкою бенефіціарів. Його ефективність забезпечено такими позитивними чинниками, які виявлені в процесі дослідження, як поєднанням системного проєктного управління, адаптивної роботи команд, методичної досконалості та високого рівня довіри до організації. Інтервенції мали високу практичну ефективність як у когнітивному, так і в поведінковому аспектах, незалежно від регіонального контексту.  Водночас виділено чинники, які ускладнювали реалізацію проєкту (безпекові ризики;  суб’єктивні бар’єри; ресурсні обмеження; кадрове перевантаження; окремі інституційна втрата), які будуть враховано на наступних етапах реалізації проєкту.