Ключові слова
соціальне дистанціювання
соціальна дисоціація
соціальне уникнення
соціальна відстороненість
ефект стороннього спостерігача
соціальне відчуження
соціальне відкидання
соціальна ізоляція
соціальна відмежованість
соціальна апатія та громадська байдужість
моральна відстороненість
втома від співчуття
Як цитувати
Анотація
У статті представлено теоретичне осмислення феномену соціальної дистанції як інтегрального поняття, що охоплює низку суміжних психосоціальних явищ. Актуальність дослідження зумовлена зростанням соціального напруження в умовах війни, кризових подій та інформаційного перенасичення, що провокує емоційне віддалення, апатію та зниження залученості громадян до соціального життя. Попри широке використання понять, що пов’язані із соціальною дистанцією, в українській науковій літературі простежується розмитість у визначеннях понять та відсутність чіткого розмежування суміжних термінів.
Метою статті є теоретичне осмислення та систематизація ключових понять, пов’язаних із соціальною дистанцією, з метою створення цілісної моделі та розробки психодіагностичного інструментарію для подальших емпіричних досліджень. Методологічну основі становить порівняльний аналіз та узгальнення наукових джерел.
За результатами дослідження виокремлено й описано одинадцять понять, що демонструють різні аспекти соціальної дистанції: соціальна дисоціація, соціальне уникнення, соціальна відстороненість, ефект стороннього спостерігача, соціальне відчуження, соціальне відкидання, соціальна ізоляція, соціальна відмежованість, соціальна апатія та громадська байдужість, моральна відстороненість та втома від співчуття. Укладено аналітичну таблицю, що відображає причини, механізми та наслідки кожного з окреслених феноменів.
Отримані результати можуть бути використані для подальших емпіричних досліджень, розробки психодіагностичних інструментів.
Посилання
Harets, N. O. (2024). Vtoma vid spivchuttia ta emotsiine vyhorannia v konteksti diialnosti psykoloha-konsultanta. Collection of scientific papers «ΛΌГOΣ», 473–476. Cambridge, UK.
Drobot, O. V. (2020). Predmetnyi analiz poniattia «sotsialne dystantsiuvannia» v riznykh suspilnykh ta naukovykh kontekstakh. Psykholohiia svidomosti: teoriia i praktyka naukovykh doslidzhen, 23–27.
Leshchuk, H. V., & Yuzva, L. (2024). Sotsialna izoliatsiia ta dystantsiuvannia yak sotsialna ta sotsialno-pedahohichna problema. In Sotsialna robota: vyklyky sohodennia. Zbirnyk naukovykh prats za materialamy XIII Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (pp. 170–173). Ternopil: TNPU im. V. Hnatiuka.
Upravlinnia OON z narkotykiv i zlochynnosti. (2021). Osvita zarady spravedlyvosti. Seriia universytetskykh moduliv. Modul 5: Vyklyky zhyttia za etychnymy normamy. https://www.unodc.org/documents/e4j/IntegrityEthics/E4J_Integrity_and_Ethics_Module_6_final_UKR.pdf
Syniavskyi, V. V., & Serhiienkova, O. P. (Uklad.). (2007). Psykholohichnyi slovnyk (Red. N. A. Pobirchenko). https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/5980/3/O_Serhieienkova_IL.pdf
Scientific Resource Center. (2019). Addressing social isolation to improve the health of older adults: A rapid review (AHRQ Publication No. 19-EHC009-EF).
American Psychological Association. Social withdrawal. APA Dictionary of Psychology. https://dictionary.apa.org/social-withdrawal
Babür, B. G., Leong, Y. C., Pan, C. X., & Hackel, L. M. (2024). Neural responses to social rejection reflect dissociable learning about relational value and reward. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America, 121(49), e2400022121. https://doi.org/10.1073/pnas.2400022121
Bandura, A. (2002). Selective moral disengagement in the exercise of moral agency. Journal of Moral Education, 31(2), 101–119. https://doi.org/10.1080/0305724022014322
Barley, J. M., & Latane, B. (1968). Bystander intervention in emergencies: Diffusion of responsibility. Journal of Personality and Social Psychology, 8(4), 377–383. https://doi.org/10.1037/h0025589
Baumeister, R. F., & Vohs, K. D. (2007). Rejection. In Encyclopedia of Social Psychology. https://doi.org/10.4135/9781412956253.n443
Berdida, D. J. E. (2023). Commentary: The mediating role of empathy in the impact of compassion fatigue on burnout among nurses. Journal of Research in Nursing, 28(6–7), 496–498. https://doi.org/10.1177/17449871231178932
Bogardus, E. S. (1925). Measuring social distance. Journal of Applied Sociology, 9, 299–308.
Cacioppo, J. T., Hawkley, L. C., Norman, G. J., & Berntson, G. G. (2011). Social isolation. Annals of the New York Academy of Sciences, 1231(1), 17–22. https://doi.org/10.1111/j.1749-6632.2011.06028.x
Chen, Y., & Deng, X. (2024). How socially avoidant emerging adults process social feedback during human-to-human interaction after social rejection: An event-related potential study. Behavioral Sciences (Basel), 14(6), Article 457. https://doi.org/10.3390/bs14060457
Chen, Y., & Liu, X. (2023). Social withdrawal in adolescence: Developmental and humanistic perspectives. Journal of Humanistic Psychology, 0(0). https://doi.org/10.1177/00221678231155514
Chung, S., Kim, M., Auh, E. Y., & Park, N. S. (2021). WHO’s global age-friendly cities guide: Its implications of a discussion on social exclusion among older adults. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18, Article 8027. https://doi.org/10.3390/ijerph18158027
Crewe, S., & Cosby, R. (2024). Social isolation. Encyclopedia of Social Work. https://oxfordre.com/socialwork/view/10.1093/acrefore/9780199975839.001.0001/acrefore-9780199975839-e-1343
Dema, A., & Godime, E. (2025). Alienation as a precondition of research, discovery, and the creation of oneself. Journal of Educational and Social Research, 15(1), 465. https://doi.org/10.36941/jesr-2025-0035
Deng, X., Chen, X., & Wang, J. (2024). The paradox of social avoidance and the yearning for understanding: Elevated interbrain synchrony among socially avoidant individuals during expression of negative emotions. International Journal of Clinical and Health Psychology, 24(3), Article 100500. https://doi.org/10.1016/j.ijchp.2024.100500
Falla, D., Romera, E. M., & Ortega-Ruiz, R. (2021). Aggression, moral disengagement and empathy: A longitudinal study within the interpersonal dynamics of bullying. Frontiers in Psychology, 12, Article 703468. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.703468
Figley, C. R. (1995). Compassion fatigue: Coping with secondary traumatic stress disorder in those who treat the traumatized. Brunner/Routledge.
Gellner, A. K., Voelter, J., Schmidt, U., Beins, E. C., Stein, V., Philipsen, A., & Hurlemann, R. (2021). Molecular and neurocircuitry mechanisms of social avoidance. Cellular and Molecular Life Sciences, 78(4), 1163–1189. https://doi.org/10.1007/s00018-020-03649-x
Gustafsson, T., & Hemberg, J. (2021). Compassion fatigue as bruises in the soul: A qualitative study on nurses. Nursing Ethics, 29(1), 157–170. https://doi.org/10.1177/09697330211003215
Hortensius, R., & de Gelder, B. (2018). From empathy to apathy: The bystander effect revisited. Current Directions in Psychological Science, 27(4), 249–256. https://doi.org/10.1177/0963721417749653
California Department of Corrections and Rehabilitation. (2021). How being trauma-informed improves criminal justice system responses. https://www.cdcr.ca.gov/bph/wp-content/uploads/sites/161/2021/10/Trauma-Fact-Sheets-October-2021.pdf
Kinouani, G. (2023). White dissociation. In White minds: Everyday performance, violence and resistance (pp. 101–113). Policy Press. https://doi.org/10.56687/9781447357483-010
Lelieveld, G.-J., Noordewier, M. K., Doolaard, F. T., & van Dijk, E. (2024). You are not selected: Two field studies on the association between dehumanization and social rejection. Current Research in Ecological and Social Psychology, 6, Article 100182. https://doi.org/10.1016/j.cresp.2024.100182
Leopold, D. (2022). Alienation. In E. N. Zalta & U. Nodelman (Eds.), The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Fall 2022 Edition). Stanford University. https://plato.stanford.edu/entries/alienation/
Malti, T., & Perren, S. (2011). Social competence. In B. B. Brown & M. J. Prinstein (Eds.), Encyclopedia of adolescence (pp. 332–340). Academic Press. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-373951-3.00090-9
Mavee, S. E. A. (2015). A conceptual analysis of civic apathy in democratic governance. Administratio Publica, 23(2), 137–152.
Morese, R., Palermo, S., Torello, C., & Sechi, F. (2020). Social withdrawal and mental health: An interdisciplinary approach. IntechOpen. https://doi.org/10.5772/intechopen.90735
Ogińska-Bulik, N., Gurowiec, P. J., Michalska, P., & Kędra, E. (2021). Prevalence and predictors of secondary traumatic stress symptoms in health care professionals working with trauma victims: A cross-sectional study. PLoS One, 16(2), e0247596. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0247596
Ozturk, E. (2022). Dissoanalysis as a modern psychotraumatology theory: Denial trauma and mass dissociation versus dissociative revolution and psychocommunal therapy. Turkish Journal of Vascular Surgery, 11(3), 1359–1385.
Paiva-Salisbury, M. L., & Schwanz, K. A. (2022). Building compassion fatigue resilience: Awareness, prevention, and intervention for pre-professionals and current practitioners. Journal of Health Service Psychology, 48(1), 39–46. https://doi.org/10.1007/s42843-022-00054-9
Quarmley, M., Feldman, J., Grossman, H., Clarkson, T., Moyer, A., & Jarcho, J. M. (2022). Testing effects of social rejection on aggressive and prosocial behavior: A meta-analysis. Aggressive Behavior, 48(6), 529–545. https://doi.org/10.1002/ab.22026
Rauvola, R. S., Vega, D. M., & Lavigne, K. N. (2019). Compassion fatigue, secondary traumatic stress, and vicarious traumatization: A qualitative review and research agenda. Occupational Health Science, 3, 297–336. https://doi.org/10.1007/s41542-019-00045-1
Ronzi, S., Orton, L., Pope, D., et al. (2018). What is the impact on health and wellbeing of interventions that foster respect and social inclusion in community-residing older adults? A systematic review of quantitative and qualitative studies. Systematic Reviews, 7, Article 26. https://doi.org/10.1186/s13643-018-0680-2
Rubin, K. H., & Coplan, R. J. (2004). Paying attention to and not neglecting social withdrawal and social isolation. Merrill-Palmer Quarterly, 50, 506–534. https://doi.org/10.1353/mpq.2004.0036
Schafer, M., & Schiller, D. (2025). Social avoidance can be quantified as navigation in abstract social space. Communications Psychology, 3, Article 51. https://doi.org/10.1038/s44271-025-00215-8
Seeman, M. (2001). Alienation: Psychosociological tradition. In N. J. Smelser & P. B. Baltes (Eds.), International encyclopedia of the social & behavioral sciences (pp. 385–388). Pergamon. https://doi.org/10.1016/B0-08-043076-7/01825-8
Shang, A., Feng, L., Yan, G., et al. (2025). The relationship between self-esteem and social avoidance among university students: Chain mediating effects of resilience and social distress. BMC Psychology, 13, Article 116. https://doi.org/10.1186/s40359-025-02444-2
Shvedko, A., Whittaker, A. C., Thompson, J. L., et al. (2018). Physical activity interventions for treatment of social isolation, loneliness or low social support in older adults: A systematic review and meta-analysis of randomised controlled trials. Psychology of Sport and Exercise. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2017.10.003
Svitlychna, N., Melnyk, N., & Dubinina, N. (2022). The peculiarities of social detachment of participants in the armed conflict in the East of Ukraine. In A. B. Iriye (Ed.), Handbook of research on ethnic, racial, and religious conflicts and their impact on state and social security (pp. 169–186). IGI Global Scientific Publishing. https://doi.org/10.4018/978-1-7998-8911-3.ch011
Taylor, H. O., Cudjoe, T. K., Bu, F., et al. (2023). The state of loneliness and social isolation research: Current knowledge and future directions. BMC Public Health, 23, Article 1049. https://doi.org/10.1186/s12889-023-15967-3
Vukčević Marković, M., & Živanović, M. (2022). Coping with secondary traumatic stress. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(19), Article 12881. https://doi.org/10.3390/ijerph191912881
Wang, X., & Li, M. (2022). Hurting all the way: The emotional antecedent and consequence of social rejection. Frontiers in Psychology, 13, Article 885384. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.885384
Watson, D., & Friend, R. (1969). Measurement of social-evaluative anxiety. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 33(4), 448.
Huang, W.-L., Wu, C.-S., Yen, C.-M., et al. (2024). Development of a tool measuring various aspects of social detachment: The social detachment questionnaire for older population. Journal of the Formosan Medical Association, 123(12), 1303–1310. https://doi.org/10.1016/j.jfma.2024.07.012
Zorcec, D., Cepreganova-Cangovska, T., & Zorcec, T. (2023). Psychological alienation and feeling of self-efficiency in young male and female adults. Prilozi (Makedonska akademija na naukite i umetnostite, Oddelenie za medicinski nauki), 44(3), 79–84. https://doi.org/10.2478/prilozi-2023-0050
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2025 Maria Safronova, Inha Petrovska