Ключові слова
Пост-деплойментна реінтеграція
Особистісні риси
Військові ветерани
Як цитувати
Анотація
Розгортання військовослужбовців у зонах бойових дій часто супроводжується численними професійними та соціальними труднощами після повернення, які можуть заважати ефективному виконанню службових обов’язків, погіршувати міжособистісні стосунки з колегами та членами родини, а також знижувати готовність до майбутніх завдань. Хоча багато ветеранів після розгортання стикаються з проблемами в сімейному та професійному житті, деякі з них успішно повертаються до звичного військового ритму, що свідчить про роль додаткових чинників, окрім самого бойового досвіду, у процесі реінтеграції.
У цьому дослідженні розглянуто особистісні риси як медіатори зв’язку між бойовим досвідом та пост-деплойментною реінтеграцією серед військових ветеранів у Нігерії. Загалом у національному опитуванні, що охопило три військові дивізії, було залучено 2550 ветеранів за багаторівневою вибіркою. Для перевірки гіпотез було використано модуль PROCESS Макро Гейса у програмі SPSS.
Результати показали, що за винятком відкритості до досвіду (B = -.00, 95% ДІ = -.01, .00), яка не мала значущого медіаційного ефекту, чотири інші риси — екстраверсія (B = .01, 95% ДІ = .01, .02), доброзичливість (B = -.02, 95% ДІ = -.03, -.01), сумлінність (B = .02, 95% ДІ = .01, .03) та невротизм (B = -.03, 95% ДІ = -.05, -.02) — істотно посередництвували зв’язок між бойовим досвідом та реінтеграцією.
Ці результати свідчать, що незалежно від характеру та інтенсивності бойових подій, особистісні риси ветеранів мають вирішальне значення для успішного повернення до військового та соціального життя після участі у бойових діях. Тому військове керівництво та інші зацікавлені сторони повинні враховувати ці індивідуальні чинники для забезпечення швидкої, ефективної та стійкої реінтеграції військовослужбовців.
Посилання
Anongo, F.S., Abel, J., Dami, B.E, and Ogbole, A.J. (2019a) Post-deployment Social Support Predicting Successful Adjustment among Nigerian Military Returnees from Boko-Haram Insurgency. 2(2): Open Access of Addiction and Psychology (OAJAP). MS.ID.000533.
Anongo, F.S., Abel, J., Dami, B.E., & Dagona. Z. K., (2019b) Combat Exposure and Self-Efficacy Predicting Psychological Distress Among Military Personnel Exposed to Boko-Haram insurgency: The Moderating Role of Unit Support. Open Access Journal of Addiction & Psychopathology 2(2):0532.
Bachynski, K. E., Canham-Chervak, M., Black, S. A., Dada, E. O., Millikan, A. M., and Jones, B. H. (2012).Mental health risk factors for suicides in the US Army, 2007–8. International Journal of Suicide Prevention, 18, 405–412.
Bitrus, D., (2021) Army sentence soldier to death for killing superior, online news in PunchNews
Bolton, K., Zimmerman, S., Bloom, E., Hunter,M.,West, K., Hunt, A., et al. (2008). The enhanced reintegration action plan: the Madigan experience. U.S. Army Medical Department Journal, 1, 38–44.
Carver, C. S., & Connor-Smith, J., (2010) Personality and coping, Annual Review of Psychology, 61 . 679–704.
Caska, C.M., & Renshaw, K.D., (2013) Personality traits as moderators of the associations between deployment experiences and PTSD symptoms in OEF/OIF service members, Anxiety, Stress & Coping, 26:1, pp. 36-51
Currie, S. L., Day, A., and Kelloway, E. K. (2011). Bringing the troops back home: modeling the postdeployment reintegration experience. Journal of Occupational Health Psychology, 16, 38–47.
Dami, B.E., James. A., Zubairu, D., Karick, H., & Dakwak, S., (2018) Combat exposure and PTSD among military combatants in North East Nigeria. Journal of Clinical Psychiatry.9 (4), 400-404.
Larson, G. E., & Norman, S. B. (2014). Prospective prediction of functional difficulties among recently separated Veterans. Journal of Rehabilitation Research & Development, 51(3), 415–427
Mattson, E., James, L., & Engdahl, B. (2018). Personality Factors and Their Impact on PTSD and Post-traumatic Growth is Mediated by Coping Style Among OIF/OEF Veterans. Military medicine, 183(9-10), 475–480.
More, B.A., Manso, S.T., & Crow, B.E., (2012) Assessment and management of acccute combat stress on battlefield In C.H. Kennedy and E.A. Ziller, Military Psychology Clinical and Operational Application. The Guilford Press New York London pp. 73-92.
Murray, J., Ehlers, A., & Mayou, R. A., (2012) Dissociation and post-traumatic stress disorder: Two prospective studies of road traffic accident survivors. British Journal of Psychiatry, 180, 363–368.
Ponce de León, B., Andersen, S., Karstoft, K. I., & Elklit, A. (2018) Pre-deployment dissociation and personality as risk factors for post-deployment post-traumatic stress disorder in Danish soldiers deployed to Afghanistan. European journal of psychotraumatology, 9(1), 1443672. https://doi.org/10.1080/20008198.2018.1443672
Resnik, L., Bradford, D. W., Glynn, S. M., Jette, A. M., Johnson Hernandez, C., and Wills, S. (2012). Issues in defining and measuring veteran community reintegration: proceedings of the Working Group on Community Reintegration, VA Rehabilitation Outcomes Conference, Miami, Florida. Journal of Rehabilitation, 49, 87–100.
Sayer, N. A., Carlson, K. F., & Frazier, P. A. (2017). Reintegration Challenges in US Service Members and Veterans Following Combat Deployment. Social Issues and Policy Review, 8(1), 33–73.
Sayer, N. A., Frazier, P., Orazem, R. J., Murdoch, M., Gravely, A., Carlson, K., et al. (2011). Military to Civilian Questionnaire: a measure of postemployment community reintegration difficulty among veterans using Department of Veterans Affairs medical care. Journal of Traumatic Stress 24, 660–670.
Soye, A., & O'Súilleabháin, P.S., (2019) Facets of openness to experience are associated with cardiovascular reactivity and adaptation across both active and passive stress exposures, International Journal of Psychophysiology, 140, Pp. 26-32, ISSN 0167-8760.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2025 MGBEANULI, Chibuike Chinonso; EBIAI, Augustine Ejiroghene