ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ДІТЯМ ВИМУШЕНО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ В УМОВАХ ВІЙНИ

Анотація

В статті представлено результати осмислення практичного досвіду психологічного супроводу дітей вимушено переселених осіб в межах України та тимчасово переселених осіб закордон через воєнні події. Розкрито основні проблемні аспекти, які постають перед фахівцями, що працюють в кризових умовах, Виокремлено основна проблематика, яка виникає у дітей, що потерпають від вимушеного переселення, стратегія та основні напрямки психологічної роботи з такими дітьми. 

Симптоми, спричинені впливом стресових чинників через воєнні події, істотно впливають на функціонування психічних процесів дітей і це значно порушує їхню навчальну діяльність, вносять деструктивний елемент у освітній простір.  Наслідки стресу відбиваються на адаптаційних можливостях дитини, на її здатності встановлювати та підтримувати соціальну взаємодію з іншими, крім того, з часом у дітей розвивалися стани відчуженості від інших, дисоціації, симптоми посттравматичного стресового розладу. Нерідко через пережиті події війни або терористичні акти у дітей розвивалася схильність до девіантної поведінки, насильницької поведінки у соціальному середовищі, вживання алкоголю, наркотичних речовин

Наразі психологічна проблематика дітей є доволі гострою та такою, що значно порушує їхнє функціонування на різних рівнях. Психологічна допомога дітям має набувати ознак доступності, масовості, враховувати, що найчастіше фахівець здійснює короткотривалу допомогу, що контакт з дітьми, як правило,  є обмеженим по часу. Психологічна допомога має будуватися таким чином, щоб психотехніки можна було застосувати як індивідуально, так і для груп, а також могли бути рекомендовані для розвитку навичок психологічної самодопомоги, опорності до впливу стресових чинників, життєстійкості. Фактично, в даних кризових умовах мета фахівця у роботі з постраждалими ВПО та їхніми дітьми має бути пов’язана з формуванням у останніх навичок самостійного піклування про власне ментальне здоров’я.

 Вирізнено наступну специфіку надання психологічної допомоги дітям ВПО та ТПО в умовах війни:  у побудові стратегії психологічної допомоги важливо враховувати фактор її масового спрямування; психологічна допомога має набувати ознак доступності; психологічна допомога має містити в собі як точкові, короткотривалі програми роботи з ВПО та їхніми дітьми, так і програми тривалого чи постійно діючого супроводу; програми психологічної допомоги мають містити техніки, які можна було б застосовувати індивідуально, у групі, а також могли б бути рекомендовані для самостійного практикування постраждалими; важливо приділяти увагу питанням збереження психоемоційного балансу та профілактики професійного вигоряння, ретраваматизації фахівців, що працюють з постраждалими, оскільки окрім стресового навантаження через роботу з кризовими темами, наразі вони самі знаходяться в контексті травмівних обставин; важливо враховувати усі чинники стресового навантаження на дітей, зокрема дітей ВПО та ТПО. Окрім загальних чинників, що пов’язані з воєнними подіями, вони потерпають від втрати відчуття домівки, звичного середовища, друзів. Через примножений стрес батьків, що також страждають від наслідків вимушеного переселення, діти ВПО втрачають відчуття опорних, надійних дорослих, дехто потерпає від розлуки зі значущими близькими дорослими або, як наслідок впливу надмірного стресу на дорослих,  втрачає психоемоційний контакт з ними.