Анотація
Визначення ступеня потреби у психологічній допомозі для повного одужання після COVID-19, а саме подолання негативних емоційних наслідків, тривожних розладів, що можуть підвищувати ризик розвитку страхів, панічних станів тощо є актуальним серед психологічних досліджень. Метою нашого дослідження було дослідити самооцінку емоційного та соматичного станів людей, які перехворіли на COVID-19. У дослідженні прийняли участь 104 респонденти, 81,7% з яких ‒ жінки.
Перед захворюванням власний емоційний стан оцінювали як «хороший» або «дуже хороший» 71,1% респондентів: 44,2% та 26,9%, відповідно. Під час розпалу хвороби цей відсоток суттєво знизився та становив 14,3 %. На момент дослідження показники самооцінки власного емоційного стану зростають, однак не досягають рівня, який спостерігався перед хворобою: 54,7% опитаних оцінили свій стан як «хороший» (26,9%) та «дуже хороший» (27,8%). У той же час, під час розпалу хвороби 59,6 % опитаних оцінювали свій емоційний стан як «дуже поганий», «поганий» чи «скоріше поганий, ніж хороший», з них – 19,2 % оцінили свій стан як «дуже поганий», 18,2% - «поганий» та 22,1% - «скоріше поганий, ніж хороший». Серед емоційних порушень, які спостерігались під час хвороби переважали тривожність (62,5%), депресія (51%), страхи (майбутнього, смерті, інфікувати інших) (47,1%), апатія (45,2%), перепади настрою (34,6%), втрата сили волі (33,6%). На момент дослідження домінуючими залишились перепади настрою (30,7%), депресія (29,8%), тривожність (28,8%), апатія (19,2%), раптові неприємні спогади (19,2%) та втрата сили волі (18,2%).
Серед соматичних порушень, які були наявні у наших учасників впродовж хвороби переважали підвищена втомлюваність (87,5%), фізична слабкість (86,5%), втрача/зміни нюху та/чи смаку (74%), порушення сну (61,5%), погіршення пам’яті, уваги, мислення (60,5%), втрата апетиту (58,6%). На момент опитування вираженими все ще залишались підвищена втомлюваність (50%), фізична слабкість (33,6%), погіршення пам’яті, уваги, мислення (31,7%) та порушення сну (26,9%).
Серед факторів, які допомогли нашим респондентам відновитися після хвороби, перше місце належить «зменшенню навантаження та відпочинок» (66,3%), «емоційна підтримка сім’ї та друзів» (64,4%), а також отримання правильної інформації про хворобу, яка давала можливість зрозуміти що відбувається та впевненість щодо обраних шляхів її подолання (50%).
Значній частині респондентів допомогли самостійна робота з думками та емоціями (медитації, молитва) (40,4%) та досвід одужання інших людей (40,4%). Певній частині (26%) в нагоді стала робота з психологом та психотерапевтом для подолання наслідків COVID-19. Фізичні та дихальні вправи були корисними для 44,2% наших респондентів. Несподівано, способи відновлення соматичного здоров’я, такі як вживання медикаментів, зайняли останнє місце (18,3%).
Результати наших досліджень дозволяють припустити, що перебіг захворюваня COVID-19, під час перших хвиль, характеризувався сильним впливом дисрессу, зумовленого високим рівнем соціальної напруги, який сильно впливав на психічну сферу, зумовлюючи тривогу та занепокоєність. Відповідно, зменшення рівня дистресу шляхом підтримки друзів та сім'ї, отриманні правильної інформації про хворобу, тощо, відіграли більшу роль, ніж медикаменти.
Посилання
Ahmed M., Roy S., Iktidar M.A., Chowdhury S., Akter S., Islam A.M.K., & Hawlader M.D.H. (2022). Post COVID-19 memory complaints: prevalence and associated factors. Neurologia. https://doi.org/10.1016/j.nrl.2022.03.007
Al Dhaheri A. S., Bataineh M. F., Mohamad M. N., Ajab A., Al Marzouqi A., Jarrar A. H., Habib-Mourad C., Abu Jamous D. O., Ali H. I., Al Sabbah H., Hasan H., Stojanovska L., & Hashim M. (2021). Іmpact of COVID-19 on mental health and quality of life: Is there any effect? A crosssectional study of the MENA region. Plos One, 16 (3), e0249107. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0249107
Alimoradi Z., Broström A., Tsang H.W.H., Griffiths M.D., Haghayegh S., Ohayon M.M., Lin C.Y., & Pakpour A. H. (2021). Sleep problems during COVID-19 pandemic and its’ association to psychological distress: a systematic review and meta-analysis. EClinical Medicine, 36, 100916. https://doi.org/10.1016/j.eclinm.2021.100916
Amat J., Paul E., Zarza C., Watkins L.R., & Maier S.F. (2006). Previous experience with behavioral control over stress blocks the behavioral and dorsal raphe nucleus activating effects of later uncontrollable stress: role of the ventral medial prefrontal cortex. J. Neurosci., 26,13264–13272. doi: 10.1523/JNEUROSCI.3630-06.2006
Andrews M.G., Mukhtar T., Eze U.C., Simoneau C.R., Ross J., Parikshak N., Wang S., Zhou L., Koontz M., Velmeshev D., Siebert C.V., Gemenes K.M., Tabata T., Perez Y., Wang L., Mostajo-Radji M.A., de Majo M., Donohue K.C., Shin D., Salma J., Pollen A.A., Nowakowski T.J., Ullian E., Kumar G.R., Winkler E.A., Crouch E.E., Ott M., & Kriegstein A.R. (2022). Tropism of SARS-CoV-2 for human cortical astrocytes. PNAS, 119(30), e2122236119. https://doi.org/10.1073/pnas.2122236119
Ans A.H., Anjum I., Satija V., Inayat A., Asghar Z., Akram I., & Shrestha B. (2018). Neurohormonal regulation of appetite and its relationship with stress: a mini literature review. Cureus, 10(7), e3032. doi: 10.7759/cureus.3032
Barsegyan A., Mackenzie S.M., Kurose B.D., McGaugh J.L., & Roozendaal B. (2010). Glucocorticoids in the prefrontal cortex enhance memory consolidation and impair working memory by a common neural mechanism. PNAS, 107(38), 16655–16660. https://doi.org/10.1073/pnas.1011975107
Bendau A., Plag J., Kunas S., Wyka S., Ströhle A., & Petzold M.B. (2021). Longitudinal changes in anxiety and psychological distress, and associated risk and protective factors during the first three months of the COVID-19 pandemic in Germany. Brain and Behavior, 11, e01964. https://doi.org/10.1002/brb3.1964
Benjamin A., Kuperman Y., Eren N., Rotkopf R., Amitai M., Rossman H., Shilo S., Meir T., Keshet A., Nuttman-Shwartz O., Segal E., & Chen A. (2021). Stress-related emotional and behavioural impact following the first COVID-19 outbreak peak. Molecular Psychiatry, 26, 6149–6158. https://doi.org/10.1038/s41380-021-01219-6
Bhat S. & Chokroverty S. (2022). Sleep disorders and COVID-19. Sleep Medicine, 91, 253–261. https://doi.org/10.1016/j.sleep.2021.07.021
Birch J. N. & Vanderheyden W. M. (2022). The Molecular Relationship between Stress and Insomnia. Advanced biology, 6(11), 2101203. https://doi.org/10.1002/adbi.202101203
Bondarenko M., Kurovska V., Okhrei A., Podpalova O., & Reshetnik Y. (2021). Problems of distant learning of medical students during the COVID-19 pandemic. Science and education, 1, 19–26. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2021-1-3
Brooks S.K., Webster R.K., Smith L.E., Woodland L., Wessely S., Greenberg N., & Rubin G.J. (2020). The psychological impact of quarantine and how to reduce it: rapid review of the evidence. Lancet, 395, 912–20. https://doi:org/10.1016/S0140-6736(20)30460-8
Buodo G.,T. Moretta, Santucci V.G., Chen S., & Potenza M.N. (2023). Using social media for social motives moderates the relationship between post-traumatic symptoms during a COVID-19-related lockdown and improvement of distress after lockdown. Behavioral sciences. 13(1), 53. https://doi.org/10.3390/bs13010053
Bzdok D. & Dunbar R. I.M. (2020). The neurobiology of social distance. Trends in Cognitive Sciences, 24 (9), 717–733. https://doi.org/10.1016/j.tics.2020.05.016
Cabib S., Campus P., Conversi D.,Orsini C., & Puglisi-Allegra S. (2020). Functional and dysfunctional neuroplasticity in learning to cope with stress. Brain. Sci., 10(2), 127. https://doi.org/10.3390/brainsci10020127
Chaaban N., Høier A. T. Z. B., & Vad Andersen B.A (2021). Detailed characterisation of appetite, sensory perceptional, and eating-behavioural effects of COVID-19: self-reports from the acute and post-acute phase of disease. Foods, 10(4), 892. https://doi.org/10.3390/foods10040892
Chen S. X., Ng J.C.K., Hui B. P.H., Au A.K.Y., Wu W.C.H., Lam B.C.P., Mak W.W.S., & Liu J.H. (2021). Dual impacts of coronavirus anxiety on mental health in 35 societies. Scientifc Reports, 11, 8925. https://doi.org/10.1038/s41598-021-87771-1
COVID-19 Mental Disorders Collaborators (2021). Global prevalence and burden of depressive and anxiety disorders in 204 countries and territories in 2020 due to the COVID-19 pandemic. Lancet, 398(10312), 1700–1712. doi: 10.1016/S0140-6736(21)02143-7
El Sayed S., Gomaa S., Shokry D., Kabil A., & Eiss A. (2021). Sleep in post-COVID-19 recovery period and its impact on diferent domains of quality of life. The Egyptian Journal of Neurology, Psychiatry and Neurosurgery, 57(1), 172. https://doi.org/10.1186/s41983-021-00429-7
Gloster A.T., Lamnisos D., Lubenko J., Presti G., Squatrito V., Constantinou M., Nicolaou C., Papacostas S., Aydın G., Chong Y.Y., Chien W.T., Cheng H.Y., Ruiz F.J., Garcia-Martin M.B., Obando-Posada D.P., Segura-Vargas M.A., Vasiliou V.S., McHugh L., Höfer S., Baban A., Neto D.D.,Nunes da Silva A., Monestès J.L., Alvarez-Galvez J., Paez-Blarrina M., Montesinos F., Valdivia-Salas S.,Ori D., Kleszcz B., Lappalainen R., Ivanović I., Gosar D., Dionne F., Merwin R.M., Kassianos A.P., & Karekla M. (2020). Impact of COVID-19 pandemic on mental health: An international study. PLoS ONE, 15(12), e0244809. doi.org/10.1371/journal.pone.0244809
González-Sanguino C., Ausín B., Castellanos M. A., Saiz J., López-Gómez A., Ugidos C., & Muñoz M. (2020). Mental health consequences during the initial stage of the 2020 Coronavirus pandemic (COVID-19) in Spain. Brain, Behavior, and Immunity, 87: 172–176. https://doi: 10.1016/j.bbi.2020.05.040.
Goodwin R., Gaines S. O., Myers L., & Neto F. (2011). Initial Psychological Responses to Swine Flu. Int. J. Behav. Med, 18, 88–92. DOI 10.1007/s12529-010-9083-z
Gori A., Topino E., & Caretti V. (2022). The impact of COVID-19 lockdown on perceived stress: The role of defence mechanisms and coping strategies. Journal of contingencies and crisis management, 30(4), 379–390. https://doi.org/10.1111/1468-5973.12380
Grossman E. R., Benjamin-Neelon S. E., & Sonnenschein S. (2020). Alcohol consumption during the COVID-19 pandemic: a cross-sectional survey of US adults. Int. J. Environ. Res. Public Health, 17 (24), 9189. https://doi.org/10.3390/ijerph17249189
Hampton T. (2004). Stress and memory loss link. JAMA, 292(24), 2963. doi:10.1001/jama.292.24.2963-d
Han K. S., Kim L., & Shim I. (2012). Stress and sleep disorder. Experimental Neurobiology, 21(4), 141–150. doi: 10.5607/en.2012.21.4.141
Høier A. T. Z. B., Chaaban N., & Vad Andersen B. (2021). Possibilities for Maintaining Appetite in Recovering COVID-19 Patients. Foods, 10(2), 464. https://doi.org/10.3390/foods10020464
Hu Y., Ye B., & Tan J. (2021). Stress of COVID-19, Anxiety, economic insecurity, and mental health literacy: a structural equation modeling approach. Front Psychol, 12, 707079. https://doi.org/ 10.3389/fpsyg.2021.707079
Jahrami H.A., Alhaj O.A., Humood A.M., Alenezi A.F., Fekih-Romdhane F., AlRasheed M.M., Saif Z.Q., Bragazzi N.L., Pandi-Perumal S.R., BaHammam A.S., & Vitiello M.V. (2022). Sleep disturbances during the COVID-19 pandemic: a systematic review, meta-analysis, and meta-regression. Sleep Medicine Reviews, 62, 101591. https://doi.org/10.1016/j.smrv.2022.101591
Justice N.J., Yuan Z.F., Sawchenko P.E., & Vale W. (2008) Type 1 corticotropin-releasing factor receptor expression reported in BAC transgenic mice: implications for reconciling ligand-receptor mismatch in the central corticotropin-releasing factor system. J Comp Neurol, 511(4), 479–496. doi:10.1002/cne.21848
Killgore W.D.S., Cloonan S.A., Taylor E.C., & Dailey N. S. (2020). Loneliness: a signature mental health concern in the era of COVID-19. Psychiatry Research, 290, 113117. https://doi.org/10.1016/j.psychres.2020.113117
Kim E.J., Pellman B., & Kim J.J. (2015). Stress effects on the hippocampus: a critical review. Learning Memory, 22(9), 411–416. doi: 10.1101/lm.037291.114
Kimhi S., Marciano H., Eshel Y., & Adini B. (2020). Recovery from the COVID-19 pandemic: distress and resilience. International Journal of Disaster Risk Reduction, 50, 101843. https://doi.org/10.1016/j.ijdrr.2020.101843
Kimhi S., Marciano H., Eshel Y., & Adini B. (2020). Resilience and demographic characteristics predicting distress during the COVID-19 crisis. Social Science and Medicine, 265, 113389. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2020.113389
Li C., Cai H., Zhou Q., Zhang H., Wang M., & Kang H. (2023). Sleep disorders in the acute phase of coronavirus disease 2019: an overview and risk factor study. Annals of General Psychiatry, 22, 3. https://doi.org/10.1186/s12991-023-00431-8
Li S.B., Borniger J. C., Yamaguchi H., Hédou J., Gaudilliere B., & de Lecea L. (2020). Hypothalamic circuitry underlying stress-induced insomnia and peripheral immunosuppression. Science Advances, 6(37), eabc2590. DOI: 10.1126/sciadv.abc2590
Lin Y.N., Liu Z.R., Li S.Q., Li C.X., Zhang L., Li N., Sun X.W., Li H.P., Zhou J.P., & Li Q.Y. (2021). Burden of sleep disturbance during COVID-19 pandemic: a systematic review. Nature and Science of Sleep, 13, 933–966. https://doi.org/10.2147/NSS.S312037
Liyanage-Don N. A., Cornelius T., Sanchez J. E., Trainor A., Moise N., Wainberg M., & Kronish I. M. (2021). Psychological distress, persistent physical symptoms, and perceived recovery after COVID-19 illness. J. Gen. Intern. Med., 36(8), 2525–2527. https:// doi: 10.1007/s11606-021-06855-w
Lupien S. J., Gaudreau S., Tchiteya B. M., Maheu F., Sharma S., Nair N. P. V., Hauger R. L., McEwen B. S., & Meaney M. J. (1997). Stress-induced declarative memory impairment in healthy elderly subjects: relationship to cortisol reactivity. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 82(7). 2070–2075. https://doi.org/10.1210/jcem.82.7.4075
Lyons D. M., Buckmaster P.S., Lee A.G., Wu C., Mitra R., Duffey L.M. Buckmaster C.L., Her S., Patel P. D., & Schatzberg A.F. (2010). Stress coping stimulates hippocampal neurogenesis in adult monkeys. PNAS, 107(33), 14823-14827. doi: 10.1073/pnas.0914568107
Manchia M., Gathier A.W., Yapici-Eser H., Schmidt M.V., de Quervain D., van Amelsvoort T., Bisson J.I., Cryan J.F., Howes O.D., Pinto L., van der Wee N.J., Domschke K., Branchi I., & Vinkers C. H. (2022). The impact of the prolonged COVID-19 pandemic on stress resilience and mental health: a critical review across waves. Eur Neuropsychopharmacol, 55, 22–83. doi: 10.1016/j.euroneuro.2021.10.864
McEwen B. S. (2007). Physiology and neurobiology of stress and adaptation: central role of the brain. Physiological Review, 87(3), 873–904. doi: 10.1152/physrev.00041.2006
McEwen B. S., Nasca C., & Gray J. D. (2016). Stress effects on neuronal structure: Hippocampus, amygdala, and prefrontal cortex. Neuropsychopharmacology, 41, 3–23. doi:10.1038/npp.2015.171
Merrill R. M. (2022). Mental health conditions according to stress and sleep disorders. Int. J. Environ. Res. Public Health, 19(13), 7957. https://doi.org/10.3390/ijerph19137957
Minahan J., Falzarano F., Yazdani N., & Siedlecki K. L. (2021). The COVID-19 pandemic and psychosocial outcomes across age through the stress and coping framework. The Gerontologist, 61 (2). 228–239 https://doi.org/10.1093/geront/gnaa205
Newberg A. (2010). Principles of neurotheology. Farnham: Ashgate Publishing. ISBN 978-1-4094-0810-9
Nitschke J.P., Forbes P.A.G., Ali N., Cutler J., Apps M.A.J., Lockwood P.L., & Lamm C. (2021). Resilience during uncertainty? Greater social connectedness during COVID-19 lockdown is associated with reduced distress and fatigue. British Journal of Health Psychology, 26(2), 553–569. doi: 10.1111/bjhp.12485
Pandey K., Thurman M., Johnson S. D., Acharya A., Johnston M., Klug E.A., Olwenyi O. A., Rajaiah R., & Byrareddy S. N. (2021). Mental Health Issues During and After COVID-19 Vaccine Era. Brain Research Bulletin, 176, 161–173. https:// doi: 10.1016/j.brainresbull.2021.08.012
Pascual-Leone A., Amedi A., Fregni F., & Merabet L. B. (2005). The plastic human brain cortex. Annuual Review of Neuroscience, 28, 377–401. doi: 10.1146/annurev.neuro.27.070203.144216
Paz C G., Adana-Díaz L., Rodríguez-Lorenzana A., Simbaña-Rivera K., Gómez-Barreno L., Troya M., Páez M. I., Cárdenas J., Gerstner R. M., & Ortiz-Prado E. (2020). Anxiety and depression in patients with confirmed and suspected COVID-19 in Ecuador. Psychiatry Clin Neurosci, 74(10), 554–555. https://doi: 10.1111/pcn.13106
Pérez-Cano H.J., Moreno-Murguía M.B., Morales-López O., Crow-Buchanan O., English J. A., Lozano-Alcázar J., & Somilleda-Ventura S.A. (2020). Anxiety, depression, and stress in response to the coronavirus disease-19 pandemic. Cirugia y Cirujanos (English Edition), 88 (5), 562–568. https://doi.org/10.24875/ciru.20000561
Popoli M., Yan Z., McEwen B. S., & Sanacora G. (2011). The stressed synapse: the impact of stress and glucocorticoids on glutamate transmission. Nature Reviews Neuroscience, 13(1), 22–37. doi: 10.1038/nrn3138
Price R. B. & Duman R. (2020). Neuroplasticity in cognitive and psychological mechanisms of depression: an integrative model, Molecular Psychiatry, 25(3), 530–543. doi: 10.1038/s41380-019-0615-x
Prime H., Wade M., & Browne D. T. (2020). Risk and resilience in family well-being during the COVID-19 pandemic. American Psychologist, 75(5), 631–643. https://doi.org/10.1037/amp0000660
Rubin G. J. & S. Wessely (2020). The psychological effects of quarantining a city. BMJ, 368, m313. https://doi.org/10.1136/bmj.m313
Shan D., Li S., Xu R., Nie G., Xie Y., Han J., Gao X., Zheng Y., Xu Z., & Dai Z. (2022). Post-COVID-19 human memory impairment: a prisma-based systematic review of evidence from brain imaging studies. Frontiers in aging neuroscience, 14. https://doi.org/10.3389/fnagi.2022.1077384
Sheline Y. I., Sanghavi M., Mintun M.A., & Gado M. H. (1999). Depression duration but not age predicts hippocampal volume loss in medically healthy women with recurrent major depression. The Journal of Neuroscience, 19(12), 5034–5043. doi: 10.1523/JNEUROSCI.19-12-05034.1999
Shin L. M., Wright C. I., Cannistrato P.A., Wedig M. M. , McMullin K., Martis B., Macklin M.I., Lasko N. B., Cavanagh S. R., Krangel T. S., Orr S. P., Pitman R.K., Whalen P.J., & Rauch S.L. (2005). A functional magnetic resonance imaging study of amygdala and medial prefrontal cortex responses to overtly presented fearful faces in posttraumatic stress disorder. Archives of General Psychiatry, 62(3), 273–281. doi: 10.1001/archpsyc.62.3.273
South J., Stansfield J., Amlôt R., & Weston D. (2020). Sustaining and strengthening community resilience throughout the COVID-19 pandemic and beyond. Perspect Public Health, 140(6), 305–308. doi: 10.1177/1757913920949582
Stoyanova S., Miteva S., & Ivantchev N. (2022). Perceived threat of COVID-19, self-assessment of physical health and mental resilience. Philosophical Psychology. https://doi.org/10.1080/09515089.2022.2086456
Taquet M., Luciano S., Geddes J.R., & Harrison P.J. (2021). Bidirectional associations between COVID-19 and psychiatric disorder: retrospective cohort studies of 62354 COVID-19 cases in the USA. Lancet Psychiatry, 8(2), 130–140. doi: 10.1016/S2215-0366(20)30462-4
Tavčar P., Potokar M., Kolenc M., Korva M., Avšič-Županc T., Zorec R., & Jorgačevski J. (2021). Neurotropic Viruses, Astrocytes, and COVID-19. Front. Cell. Neurosci, 15, 662578. https://doi.org/10.3389/fncel.2021.662578
Varga T. N., Bu F., Dissing A.S., Elsenburg L.K., Herranz Bustamante J.J., Matta J., van Zon S. K.R., Brouwer S., Bültmann U., Fancourt D., Hoeyer K., Goldberg M., Melchior M., Strandberg-Larsen K., Zins M., Clotworthy A., & Rod N.H. (2021). Loneliness, worries, anxiety, and precautionary behaviours in response to the COVID-19 pandemic: A longitudinal analysis of 200,000 Western and Northern Europeans. The Lancet Regional Health Europe 2, 2, 100020. https://doi.org/10.1016/j.lanepe.2020.100020
Vgontzas A.N., Bixler E.O., Lin H.M., Prolo P., Mastorakos G., Vela-Bueno A., Kales A., & Chrousos G.P. (2001). Chronic insomnia is associated with nyctohemeral activation of the hypothalamic-pituitary-adrenal axis: clinical implications. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 86(8), 3787-3794. https://doi.org/10.1210/jcem.86.8.7778
Vyas A., Mitra R., Shankaranarayana Rao B.S., & Chattarji S. (2002). Chronic stress induces contrasting patterns of dendritic remodeling in hippocampal and amygdaloid neurons. The Journal of Neuroscience, 22(15), 6810–6818. doi: 10.1523/JNEUROSCI.22-15-06810.2002
Wang C., Pan R., Wan X., Tan Y., Xu L., Ho C. S., & Ho R. C. (2020). Immediate Psychological Responses and Associated Factors during the Initial Stage of the 2019 Coronavirus Disease (COVID-19) Epidemic among the General Population in China. Int. J. Environ. Res. Public Health, 17(5), 1729. https://doi.org/10.3390/ijerph17051729
Wang F., Pan F., Shapiro L.A., & Huang J. H. (2017). Stress induced neuroplasticity and mental disorders. Hindawi Neural Plasticity Volume, Article ID 9634501. https://doi.org/10.1155/2017/9634501
Wang S., Zhang Y., Ding W., Meng Y., Hu H., Liu Z., Zeng X., & Wang M. (2020). Psychological distress and sleep problems when people are under interpersonal isolation during an epidemic: a nationwide multicenter cross-sectional study. Eur Psychiatry, 63(1), e77. doi: 10.1192/j.eurpsy.2020.78
Widdett R. (2014). Neuroplasticity and mindfulness meditation. (Honors Theses, Paper 2469), Western Michigan University ScholarWorks, Western Michigan University. 2469. https://scholarworks.wmich.edu/honors_theses/2469
Yang L., Wu D., Hou Y., Wang X., Dai N., Wang G., Yang Q., Zhao W., Lou Z., Ji Y., & Ruan L. (2020). Analysis of psychological state and clinical psychological intervention model of patients with COVID-19. https://doi.org/10.1101/2020.03.22.20040899
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2023 Valentyna Kurovska, Olga Podpalova, Ihor Ohdanskyi