Ключові слова
міжособистісні стосунки
соціальна динаміка
емоційний стан
неправдива інформація
психодіагностична анкета
Як цитувати
Анотація
Плітки – це широко поширене явище в міжособистісних стосунках, яке суттєво впливає на соціальну динаміку та емоційний стан учасників. Це може спричинити недовіру та конфлікт, особливо коли йдеться про неправдиву інформацію. Незважаючи на його поширеність, бракує надійних інструментів для вимірювання схильності до пліток. Ця стаття має на меті представити результати пілотного дослідження, яке передбачало розробку та валідацію психодіагностичного опитувальника для визначення схильності людей до пліток. Щоб досягти цього, було проведено аналіз класичних і сучасних наукових джерел для вивчення пліток як психологічної та соціальної конструкції. У статті окреслено етапи розробки анкети та висвітлено корективи, внесені на основі отриманих результатів. Внутрішню узгодженість опитувальника оцінювали за допомогою альфа Кронбаха, що дало коефіцієнт 0,838 для загальної шкали та 0,634 для брехливої субшкали. Ці коефіцієнти вказують на високий рівень надійності, припускаючи, що пункти опитувальника ефективно вимірюють ту саму базову конструкцію та виявляють взаємозв’язок. Таким чином, результати, отримані за допомогою цього опитувальника, можна вважати надійними та точними, що робить його ефективним інструментом для вимірювання схильності до пліток. Психодіагностична анкета, представлена в цьому дослідженні, заповнює прогалину в існуючих інструментах вимірювання, надаючи дослідникам цінний інструмент для вивчення та розуміння схильності до пліток у міжособистісних стосунках.
Посилання
Bosson, J., K., Johnson, A., B., Niederhoffer, K., & Swann W.B., Jr (2006). Interpersonal chemistry through negativity: Bonding by sharing negative attitudes about others. Personal Relationships, 13(2), 135-150.
DiFonzo, N., & Bordia, P. (2002). Corporate rumor activity, belief and accuracy. Public Relations Review, 28(1), 1-19.-Pillemer, D. B., & McCartney, K. (2019). Gossip: The good, the bad, and the ugly. Journal of Social and Personal Relationships, 36(6), 1781-1786.
DiFonzo, N., & Bordia, P. (2007). Rumor psychology: Social and organizational approaches. American Psychological Association.
Dunbar, R. I. M. (2004). Gossip in evolutionary perspective. Review of General Psychology, 8(2), 100-110.
Dunbar, R. I. M. (2004). Gossip in evolutionary perspective. Review of General Psychology, 8(2), 100-110.
Dunbar, R. I. M., Marriott, A., & Duncan, N. D. C. (1997). Human conversational behavior. Human Nature, 8(3), 231-246.
Ellwardt, L., Steglich, C., & Wittek, R. (2012). The co-evolution of gossip and friendship in workplace social networks. Social Networks, 34(4), 623-633.
Emler, N. (1990). A social psychology of reputation. European Review of Social Psychology, 1(1), 171-193.
Feinberg, M., Willer, R., & Schultz, M. (2014). Gossip and ostracism promote cooperation in groups. Psychological Science, 25(3), 656-664.
Foster, E. K., & Trivers, R. L. (1976). The evolution of reciprocal altruism. Quarterly Review of Biology, 51(1), 35-57.
Grosser, T., Lopez-Kidwell, V., Labianca, G. J., & Ellwardt, L. (2012). Hearing it through the grapevine: Positive and negative workplace gossip. Organizational Dynamics, 41, 52-61.
Kurland, N. B., & Pelled, L. H. (2000). Passing the word: Toward a model of gossip and power in the workplace. Academy of Management Review, 25(2), 428-438.
Lea, M., & Spears, R. (1991). Computer-mediated communication, de-individuation and group decision-making. International Journal of Man-Machine Studies, 34(2), 283-301.
McAndrew, F. T., & Milenkovic, M. A. (2002). Of tabloids and family secrets: The evolutionary psychology of gossip 1. Journal of Applied Social Psychology, 32(5), 1064-1082.
Noon, M., & Delbridge, R. (1993). News from behind my hand: Gossip in organizations. Organization Studies, 14(1), 23-36.
Pearson, C. M., Andersson, L. M., & Wegner, J. W. (2001). When workers flout convention: A study of workplace incivility. Human Relations, 54(11), 1387-1419.
Robbins, M. L., & Karan, A. (2019). Who gossips and how in everyday life?. Social Psychological and Personality Science, 11(2), 185-195.
Rosnow, R. L., & Fine, G. A. (1976). Rumor and gossip: The social psychology of hearsay. Elsevier.
Stukas, A. A., Bratanova, B., Peters, K., Kashima, Y., & Beatson, R. M. (2010). Confirmatory processes in attitude transmission: The role of shared reality. Social Infulence, 5(2), 101-117. Dunbar, R. I. M. (1993). Coevolution of neocortical size, group size and language in humans. Behavioral and Brain Sciences, 16(4), 681-694.
Suls, J. M. (1977). Gossip as social comparison. Journal of Communication, 27(1), 164-168.
Vosoughi, S., Roy, D., & Aral, S. (2018). The spread of true and false news online. science, 359(6380), 1146-1151.
Wu, J., Balliet, D., & Van Lange, P. A. (2016). Reputation, gossip, and human cooperation. Social and Personality Psychology Compass, 10(6), 350-364.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2023 Oleksandra Balashevych, Olena Orliuk, Alina Proskurnia