ОПИТУВАЛЬНИК СУДЖЕНЬ ПРО САМОУШКОДЖЕННЯ (ISAS): ДОСВІД АДАПТАЦІЇ ДО ВІТЧИЗНЯНОГО ВЖИТКУ
Том 7 № 9 (2021), Статьи
Том 7 № 9 (2021)

ОПИТУВАЛЬНИК СУДЖЕНЬ ПРО САМОУШКОДЖЕННЯ (ISAS): ДОСВІД АДАПТАЦІЇ ДО ВІТЧИЗНЯНОГО ВЖИТКУ

Статьи
https://doi.org/10.31108/1.2021.7.9.5
Опубліковано 2021-09-30
Olexandra Borokh
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
https://orcid.org/0000-0003-2347-1166
Oxana Bayer
Університет імені Альфреда Нобеля
https://orcid.org/0000-0002-0651-1472
PDF 61-74

Ключові слова

селф-харм
автоагресія
психологічний біль

Як цитувати

Borokh, O., & Bayer, O. (2021). ОПИТУВАЛЬНИК СУДЖЕНЬ ПРО САМОУШКОДЖЕННЯ (ISAS): ДОСВІД АДАПТАЦІЇ ДО ВІТЧИЗНЯНОГО ВЖИТКУ. ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЧАСОПИС, 7(9), 61–74. https://doi.org/10.31108/1.2021.7.9.5
ACM ACS APA ABNT Chicago Harvard IEEE MLA Turabian Vancouver

Завантажити посилання

Endnote/Zotero/Mendeley (RIS) BibTeX

Анотація

Розглянуто визначення феномену самоушкоджувальної поведінки та пов'язані з його концептуалізацією проблемні аспекти, уточнено групи осіб, найбільш схильних до її демонстрації. Підсумовано класифікації найпошіреніших форм і типів самоушкодження, описано зв'язки селф-харму з іншими поведінковими проявами та індивідуально-психологічними характеристиками; узагальнено його основні психологічні причини та функції. Аналіз проведено із спиранням на сучасні іншомовні як описові теоретичні роботи, так і відповідні емпіричні дослідження. Представлено процедуру первинної адаптації опитувальника ISAS до вітчизняного вжитку: підготовку української версії перекладу, визначення вибірки досліджуваних, обрахування показників ретестової надійності та внутрішньої узгодженості опитувальника. Наприкінці наведено українську версію перекладу опитувальника з переліком шкал та ключ.

 

https://doi.org/10.31108/1.2021.7.9.5
PDF 61-74

Посилання

Andover, M. S., Schatten, H. T., Morris, B. W., Holman, C. S., & Miller, I. W. (2017). An intervention for nonsuicidal self-injury in young adults: A pilot randomized controlled trial. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 85(6), 620–631. https://doi.org/10.1037/ccp0000206.

Arendt, F., Scherr, S., Romer, D. (2019). Effects of exposure to self-harm on social media: evidence from a two-wave panel study among young adults. New Media and Society, 1 ̶21. https://doi.org/10.1177/1461444819850106.

Bateman, А. (2012). Self-harm. Journal of the American Academy of Child and Adolescent Psychiatry, 51(12), Р.1304 ̶1313.

Brophy, M. (2006). Truth Hurts Report. Mental Health Foundation, London. Available at: https://www.mentalhealth.org.uk/sites/default/files/truth_hurts.pdf.

Bayer, O. O., Pozniakova, H. L. (2017). Psykholohichni osoblyvosti osib junats'koho viku shkylnykh do avtoagresyvnoii povedinki [Psychological characteristics of young people prone to autoaggressive behavior]. Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, 1 (4), 8-12.

Bayer, O. O., Pozniakova, H. L. (2016). Teoretychni aspekty vyvchennia ponyatt' “avtoagressiya” ta “avtoagressyvna osobystist'” [Theoretical aspects of learning the concept “autoaggression” and “autoaggressive personality”]. Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, 1 (4), 67-71.

Budescu, M., Sisselman-Borgia, A., Torino, G. C. (2021). Discrimination, self-harmong behaviors and emotional quality of life among youth experiencing homelessness. Journal of Social Distress and Homelessness. Available at: https://doi.org/10.1080/10530789.2021.1879616.

Campos, A. I., Verweij, K. J. H., Statham, D. J. et al. (2020). Genetic aetiology of self-harm ideation and behaviour. Scientific Reports, 10, 9713. https://doi.org/10.1038/s41598-020-66737-9.

Favazza, A. R., Rozenthal, R. J. (1990). Varieties of pathological self mutilation. Behavioural Neurology, 3, 77-85.

Gunnarsson, N. V. (2021). The self-perpetuating cycle of shame and self-injury. Humanity & Society, 45(3, 313–333. https://doi.org/10.1177/0160597620904475.

Hetrick, S. E., Subasinghe, A., Anglin, K., Hart, L., Morgan, A., Robinson, J. (2020). Understanding the needs of young people who engage in self-harm: a qualitative investigation. Frontiers in Psychologogy, 10(2916). doi: 10.3389/fpsyg.2019.02916. Available at: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fpsyg.2019.02916/full.

Klonsky, E. D. (2007). The functions of deliberate self-injury: A review of the evidence. Clinical Psychology Review, 27, 226–239.

Klonsky, E. D. (2009). The functions of self-injury in young adults who cut themselves: clarifying the evidence for affect-regulation. Psychiatry Research, 166 (2–3), 260–268.

Klonsky, E. D., Glenn, C. R. (2009). Assessing the functions of non-suicidal self-injury: Psychometric properties of the Inventory of Statements About Self-injury (ISAS). Journal of Psychopathological Behavior Assessment, 31(3), 215–219.

Lengel, G. J., Ammerman, B. A., Washburn, J. J. (2021). Clarifying the definition of nonsuicidal self-injury: Clinician and researcher perspectives. Crisis. The Journal of Crisis Intervention and Suicide Prevention. Advance Online Publication. Available at: https://doi.org/10.1027/0227-5910/a000764.

Monto, M. A., McRee, N., Deryck, F. S. (2018). Nonsuicidal self-injury among a representative sample of US adolescents, 2015. American Journal of Public Health, 108(8), 1042–1048. https://doi:10.2105/AJPH.2018.304470.

Nock, M., Favazza, A.R. (2009). Non-suicidal self-injury: definition and classification. In: M. Nock (Ed.) Understanding non-suicidal self-injury: origins, assessment, and treatment. Washington, DC: American Psychological Association, 9–18.

Oktan, V. (2017). Self-harm behaviour in adolescents: body image and self-esteem. Journal of Psychologists and Counsellors in Schools, 27(2), 177–189. https://doi.org/10.1017/jgc.2017.6.

Shafti, M., Taylor, P.J., Forrester, A., Pratt, D. (2021). The Co-occurrence of Self-Harm and Aggression: A Cognitive-Emotional Model of Dual-Harm. Frontiers in Psychology, 12. Available at: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.586135

Skegg, K. (2005). Self-harm. Lancet, 366 (9495), 1471–1483.

Smith, M., Segal, J., Robinson, L., Shubin, J. (2020). The truth about self-harm for young people and their families. Mental Health Foundation, London. Available at: https://www.mentalhealth. org.uk/sites/default/files/Truth%20about%20self%20harm%20WEB%20 FINAL.pdf.

Valencia, J., Sinambela, F. C. (2021). the relationship between self-harm behavior, personality, and parental separation: a systematic literature review. Advances in Social Sciences, Education and Humanities Research, 530, 10–16.

Whitlock, J. (2010). Self-Injurious Behavior in Adolescents. PLoS Med, 7(5). Available at: https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1000240.

Witt, K.G., Hetrick, S.E., Rajaram, G., Hazell, P., Taylor Salisbury, T.L., Townsend, E., Hawton, K. (2021). Psychosocial interventions for self-harm in adults. Cochrane Database of Systematic Reviews, Apr. 22;4(4). Available at: https://doi:10.1002/14651858.CD013668.pub2.

Повідомлення про авторські права

Статті в журналі "Психологічний часопис" ліцензовані відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим користувачам ділитися роботою і використовувати роботу в інший, допустимий авторським правом спосіб, з підтвердженням авторства і посиланням на публікацію роботи в цьому журналі. Для отримання додаткової інформації, будь ласка, перейдіть за посиланням - https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/