Анотація
Стаття містить результати порівняльного аналізу асоціативного ряду на слово-стимул «життя» свідків голодомору та нащадків свідків голодомору в Україні. Розглянуто наукові підходи до визначення особливостей травмуючих ситуацій, наслідків травматизації. Аналіз сучасних наукових праць, присвячених проблематиці вивчення травмуючих подій, дозволяє стверджувати, що «непропрацьована» травма згубно впливає на особистісний розвиток особистості й, відповідно, наслідки травматизації позначаються на прийдешніх поколіннях.
З метою виявлення особливостей сприйняття слова-стимулу «життя» нащадками свідків голодомору, було проведене емпіричне дослідження, в ході якого виділено три групи нащадків свідків голодомору: потенційні діти свідків голодомору (перше покоління), потенційні внуки свідків голодомору (друге покоління), потенційні правнуки свідків голодомору (третє покоління). Учасники опитування знали про події голодомору в Україні, а значна частина отримали дані знання не лише у закладах освіти, а й у власних родинах. Проаналізовані результати порівняли з результатами свідків голодомору на слово-стимул «життя», які було отримано Маслюком А. М. в ході попереднього дослідження.
За результатами емпіричного дослідження можемо констатувати, що асоціативне поле слова-стимулу «життя» у свідків голодомору та їх нащадків має суттєві відмінності. Для свідків голодомору та нащадків у першому поколінні асоціації на слово-стимул «життя» мають більш негативне навантаження, тобто свідки голодомору та нащадки у першому поколінні сприймають життя як складне, частіше схильні до розчарувань. Представникам другого і третього покоління вдалося переосмислити ставлення до життя, тому вони налаштовані на позитивне сприймання життєвих подій. Часовій життєвій перспективі найбільшу увагу приділяє третє покоління, хоча вікові особливості сприяють загостреному ставленню до життєвих подій як до чогось міфічного, таємничого. За результатами дослідження ми не можемо однозначно констатувати зменшення травмуючого впливу подій голодомору в Україні з кожним прийдешнім поколінням, тому необхідне проведення додаткових психологічних досліджень.
Посилання
Artemeva, E. Yu. (1999). Osnovы psykholohyy subъektyvnoi semantyky [Fundamentals of the psychology of subjective semantics]. Moscow: Nauka; Smыsl [in Russian].
Blinov, O. A. (2016). Psykholohiia boiovoi psykhichnoi travmy [Psychology of combat mental trauma]. Kyiv: Talkom [in Ukrainian].
Bobыleva, Y. A. (2006). Professyonalnoe samoopredelenye detei, ostavshykhsia bez popechenyia rodytelei [Professional self-determination of children left without parental care]. Voprosы psykholohyy detei y podrostkov. 1, 91-100 [in Russian].
Bondыreva, S. K. & Kolesov, D. V. (2007). Perezhyvanye (psykholohyia, sotsyolohyia, semantyka) [Experience: (psychology, sociology, semantics)]. Moscow: Moskovskyi psykholoho-sotsyalnыi ynstytut ; Voronezh : NPO «MODЭK» [in Russian].
Brier, D. & Skot, K. (2015). Osnovy travmofokusovanoi psykhoterapii [Fundamentals of trauma-focused psychotherapy]. Lviv: Svichado [in Ukrainian].
Vasyliuk, F. E. (2005). Perezhyvanye y molytva (opыt obshchepsykholohycheskoho yssledovanyia) [Experience and prayer (experience of general psychological research)]. Moscow: Smыsl [in Russian].
Vasyliuk, F. E. (1984). Psykholohyia perezhyvanyia (analyz preodolenyia krytycheskykh sytuatsyi) [Psychology of experience (analysis of overcoming critical situations)]. Moscow: MHU [in Russian].
Horbunova, V. V., Karachevskyi, A. B., Klymchuk, V. O., Netliukh, H. S., Romanchuk, O. I. (2016). Sotsialno-psykholohichna pidtrymka adaptatsii veteraniv ATO: posibnyk dlia veduchykh hrup [Socio-psychological support for the adaptation of anti-terrorist operation veterans: a guide for leading groups]. Lviv: Instytut psykhichnoho zdorovia Ukrainskoho katolytskoho universytetu [in Ukrainian].
Onishchenko, N. V. (2015). Osnovni etapy perezhyvannia psykhichnoi travmy [Main stages of experience of mental trauma]. Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy. 3 (46), 225-231 [in Ukrainian].
Leontev, A. A. (2001). Deiatelnыi um (Deiatelnost, Znak, Lychnost) [Active mind (Activity, Sign, Personality)]. Moscow: Smыsl [in Russian].
Leontev, A. N. (1979). Psykholohyia obraza [The psychology of the image]. Vestn. MHU. 14. Psykholohyia, 2, 3-13 [in Russian].
Lersh, F. (2001). Rozuminnia osoby u psykholohii [Understanding the person in psychology]. Humanistychna psykholohiia: antolohiia (Vols. 1). (pp. 93-109). Kyiv: Pulsary [in Ukrainian].
Lozova, O. M. (2007). Psykhosemantyka etnichnoi svidomosti [Psychosemantics of ethnic consciousness]. Kyiv: Osvita Ukrainy [in Ukrainian].
Masliuk, A. M. (2011). Perezhyvannia liudynoiu dovhotryvaloi fiziolohichnoi depryvatsii (na materialakh holodomoriv v Ukraini) [Human experience of long-term physiological deprivation (based on the Holodomor in Ukraine)]. Nizhyn: Lysenko M. M. [in Ukrainian].
Masliuk, A. M. (2007). Teoretychnyi analiz problemy perezhyvannia [Theoretical analysis of the problem of experience]. Aktualni problemy psykholohii. Kyiv: Hlavnyk, (Vols. 10), 1, 176–182 [in Ukrainian].
Frumkyna, R. M. (2001). Psykholynhvystyka [Psycholinguistics]. Moscow: Akademyia [in Russian].
Yevchenko, I. M. & Masliuk, A. M. (2020). Porivnialnyi analiz kontseptu «khlib» dlia svidkiv holodomoru ta yikh nashchadkiv [Comparative analysis concept «bread» for witnesses of the holodomor and their descendants]. Psykholohichnyi chasopys. 1, 6. Kyiv : Instytut psykholohii imeni H. S. Kostiuka Natsionalnoi akademii pedahohichnykh nauk Ukrainy, DOI: https://doi.org/10.31108/1.2020.6.1.13 [in Ukrainian].
Повідомлення про авторські права
Статті в журналі "Психологічний часопис" ліцензовані відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим користувачам ділитися роботою і використовувати роботу в інший, допустимий авторським правом спосіб, з підтвердженням авторства і посиланням на публікацію роботи в цьому журналі. Для отримання додаткової інформації, будь ласка, перейдіть за посиланням - https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/