Ключові слова
процесуальність в психотерапії
типи процесів
рівень психічної організації
стратегії психотерапії
методи психотерапії
фокусування
емоційно-сфокусована терапія
характерологічні стилі
механізми терапії
Як цитувати
Анотація
У статті розглядаються ключові питання клієнт-центрованої психотерапії, пов’язані з розумінням процесу, ролі характерологічних стильових особливостей клієнтів в їх просуванні в ході психотерапії. Показано, що клієнти в залежності від типу процесу (оптимального, крихкого, диссоціативного і психотичного) потребують різних терапевтичних стратегійй методів. Наводиться таблиця відповідності типу процесу терапевтичної стратегії і методу. Розглядаються дві основні концепції генезису розладів: теорія конфлікту і теорія дефекту.
Конфлікт потребує усвідомлення, в тому, щоб клієнт увійшов в «шарувату» структуру травматичного переживання, отримав доступ до тих переживань, ранніх спогадів, тілесних маніфестацій і когнітивних інтерпретацій, які складають травматичну емоційну схему. У цьому процесі терапевт використовує стратегію ведення, знаходиться «на півкроку попереду», що не руйнує саму клієнт-центровану парадигму. Технічно ж використовується фокусування, як емпатична сенситивность до того, що актуально не переживається клієнтом, але що вже може їм переживатися за певних зусиль.
В теорії дефекту розлад пов’язано з наявністю певних проблем в психологічній структурі клієнта - в системі захистів, в системі «Я», в якій є ослабленим рефлексивне «Я» і, відповідно, порушена біфокальність свідомості, в системі емоційної саморегуляції тощо. Такі дефекти слід купірувати підтримкою, теплом й любов’ю терапевта до клієнта. Терапевт виступає як «стрижень», який обвиває клієнт, отримуючи можливість жити, немов ліана на чужому стовбурі. Терапевтична стратегія ведення полягає у тому, щоб взяти «малюка» на себе, сподіваючись на цілющість механізму «рекапітуляції емоційного досвіду».
«Крихкий» процес пов’язаний з невротичним рівнем психічної організації, і в психотерапії спирається на теорію конфлікту. «Диссоціативний» процес пов’язаний з межовим рівнем психічної організації, і в психотерапії спирається на теорію дефекту. Дефект усувається прийняттям і любов’ю. « Оптимальний» процес передбачає наявність внутрішніх ресурсів самозміни, такого клієнта легко «покликати» рефлексивної технікою. Психотерапевт, перебуваючи «на півкроку позаду» клієнта, реалізує стратегію супроводу клієнта.
Посилання
Martin Buber – Karl Rodzhers: Dialog [Martin Buber - Karl Rogers: Dialogue] (1994). Moskovskiy psikhoterapevticheskiy zhurnal, 4. Moscow. [in Russian]
Rogers, C. A. (1986). Client-centered/ Person- centered Approach to Therapy.Kutash I., Wolf A. (Eds.) Psychotherapist’s casebook. Jossey-Bass, 197-208.
Sanford, R. (1995). From Rogers to Gleik and back again. Beyond Carl Rogers. Toward a Psychotherapy of the 21st Century. Ed. By David Brazier. London: Constable, 253-273.
Kholl, K. S., Lindsey, G. (2000). Teoriilichnosti. Moscow: Psikhoterapiya. [in Russian]
Rogers, C.R. (1961). On becoming a Person. A Therapist’s View of Psychotherapy. Boston: Houghton Mifflin Company.
Rogers, C.R. (1942). Counselling and Psychotherapy. Cambridge: Massachusetts, Printed in USA.
Mak-Vil'yams, N., Lindzhardi, V. (2019). Rukovodstvo po psikhodinamicheskoy diagnostike [Guide to Psychodynamic Diagnosis] [Transl. Perfilieva, O., Saburova, N., Snigur, V.]. Moscow: Nezavisimaya firma "Klass". [in Russian]
Myasishchev, V. N. (1960). Lichnost' i nevrozy [Personality and neuroses]. Leningrad: Izdatel'stvo Leningradskogo universiteta im. A.A. Zhdanova. [in Russian]
Kreysman, Dzh., Straus, KH. (2018). Ya nenavizhu tebya, tol'ko ne brosay menya. Pogranichnyye lichnosti i kak ikh ponyat' [I hate you, just don't leave me. Borderline personalities and how to understand them]. Spb.:Piter. [in Russian]
Мясищев В.Н. (1960). Личность и неврозы. Ленинград: Издательство Ленинградского университета им. А.А. Жданова.
Prokhazka, Dzh., Norkross, Dzh. (2007). Sistemypsikhoterapii [Systems of psychotherapy]. Moscow: Praym-Yevroznak, Kharvest. [in Russian]
Klassifikatsiya psikhicheskikh i povedencheskikh rasstroystv: klinicheskiye opisaniya i ukazaniya po diagnostike. (1999). Kyiv.: Fakt. [in Russian]
Karyagina, T. D. (2012). Otkuda v psikhoterapii empatiya: K. Rodzhers, yego psikhoanaliticheskiye predshestvenniki i posledovateli [Where does empathy come from in psychotherapy: K. Rogers, his psychoanalytic predecessors and followers]. Konsul'tativnaya psikhologiya i psikhoterapiya. Tom. 20, № 1. S. 8 –33. [in Russian]
Goldman Rh, Watson J. (2016). Emotion-Focused Therapy. Person-Centered and Experiential Therapies. Contemporary Approaches and Issues In Practice. P. Wilkins (Ed.) London: SagePublications
Warner M.S. (2013). Person-centred Therapy at the Difficult Edge: a Developmentally Based Model of Fragile and Dissociated Process. Person-centred therapy today. New Frontiers in Theory and Practice. D. Mearns and B. Thorn (Eds.). Los-Angeles, London: Sage Publications
Steven J. Haggbloom & other (2002) . The 100 Most Eminent Psychologists of the 20th Century, Review of General Psychology, vol. 6, no 2, p. 139-152 (ISSN 1089-2680)
Kaluzeviciute, G. (2020) The role of empathy in psychoanalytic psychotherapy: A historical exploration. CLINICAL PSYCHOLOGY & NEUROPSYCHOLOGY. Published online: 15 Apr 2020. DOI: https://doi.org/10.1080/23311908.2020.1748792
Renger, S. (2021): Therapists’ views on the use of questions in personcentred therapy, British Journal of Guidance & Counselling, DOI: 10.1080/03069885.2021.1900536
Moyers, TB & Miller, WR (2013) Is Low Therapist Empathy Toxic? PSYCHOLOGY OF ADDICTIVE BEHAVIORS. Volume 27, 3, pp 878-884, DOI : 10.1037/a0030274
Van Kalmthout, Martin A. (1995) The Religious Dimension of Rogers's Work. Journal of Humanistic Psychology, 35, 4, (1995), pp. 23-39. ISSN. 0022-1678. DOI. http://dx.doi.org/10.1177/00221678950354003
Mather, R. (2008). Hegel Dostoyevsky and Carl Rogers: between humanism and spirit. History of the Human Sciences. 2008;21(1):33-48. doi:10.1177/0952695107086151
Renger, S., & Macaskill, A. (2021). Developing the Foundations for a Learning-Based Humanistic Therapy. Journal of Humanistic Psychology. https://doi.org/10.1177/00221678211007668
Oberreiter, D. (2021). Carl rogers and schizophrenia. the evolution of carl rogers’ thinking on psychosis and schizophrenia: A literature survey. Person-Centered and Experiential Psychotherapies, 20(2), 152-173. doi:10.1080/14779757.2021.1898456
Joseph, S. (2020). Why we need a more humanistic positive organizational scholarship: Carl rogers' person-centered approach as a challenge to neoliberalism. Humanistic Psychologist, 48(3), 271-283. doi:10.1037/hum0000151
Maurer, M. M., & Daukantaitė, D. (2020). Revisiting the organismic valuing process theory of personal growth: A theoretical review of rogers and its connection to positive psychology. Frontiers in Psychology, 11 doi:10.3389/fpsyg.2020.01706
Swaney, M. (2020). Four relational experiences in music therapy with adults with severe and profound intellectual disability. Music Therapy Perspectives, 38(1), 69-79. doi:10.1093/mtp/miz015
Повідомлення про авторські права
Статті в журналі "Психологічний часопис" ліцензовані відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим користувачам ділитися роботою і використовувати роботу в інший, допустимий авторським правом спосіб, з підтвердженням авторства і посиланням на публікацію роботи в цьому журналі. Для отримання додаткової інформації, будь ласка, перейдіть за посиланням - https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/