СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

Анотація

У статті висвітлено сучасний стан проблеми соціально-психологічних детермінант суїцидальної поведінки юнацтва, окреслено що в сучасній науці досі відсутня єдина точка зору на сутність суїцидальної поведінки. Дослідження в даній сфері вирізняє термінологічна аморфність і концептуальна невизначеність.

Загальновизнаним є лише те, що суїцидальна поведінка залежить від багатьох чинників, проявляється в особливих екстремальних умовах та обумовлена різними мотивами і цілями.

Була представлена авторська модель виникнення суїцидальної поведінки. В моделі розглядаються основні фактори що призводять до формування суїцидальності, серед яких: соціально-психологічна дезадаптація, девіантна поведінка та невирішальний внутрішньо особистісний конфлікт.

Також були виділені чотири групи типових чинників які впливають на соціально-психологічну дезадаптацію людей юнацького віку: Загальні психологічні особливості суїцидентів із непатологічними ситуаційними намірами, а також осіб із прикордонними станами; Особистісні чинники; Сімейні чинники;бНезалежні чинники: зміна місця проживання, навчання, роботи; негативний вплив ЗМІ; вплив сучасної літератури, інтернет-платформи з певним контентом тощо.

Підібрано батарею стандартизованих та апробованих методик, що дозволяють діагностувати соціально-психологічні чинники пресуїцидальної та суїцидальної поведінки юнаків. Діагностичний інструментарій містить 3 методики для дослідження схильності суїцидальних реакцій, схильності до суїцидальної поведінки та діагностики суїцидальної поведінки ще до її маніфестації.

Вибірку склали особи юнацького віку загальною кількістю 120 респондентів, серед яких 89 дівчат та 31 хлопців. Також враховувався склад родини – у 89 досліджуваних наявні обидва батьки, у 31 – один з батьків.

Задля порівняльного аналізу суїцидальної поведінки вибірку було поділено на три групи. Критерієм поділу виступав показник вираженості суїцидальності за «Опитувальником суїцидальної поведінки» та порівняння з результатами тесту на виявлення суїцидального ризику (СР-45 П.І. Юнацкевич) та методики визначення схильності до суїцидальної поведінки (М. В. Горська).

Для обробки отриманих даних використовувались методи математичного аналізу: задля аналізу зв’язку індивідуально-психологічних особливостей осіб із суїцидальною поведінкою, був використаний кореляційний аналіз за коефіцієнтом кореляції Пірсона; з метою статистично значущого групування даних було проведено множинний регресійний аналіз; рівень статистичної значущості був перевірений критерієм F-Фішера.

В результаті проведеного емпіричного дослідження виявлено, що суїцидальні поведінка може виникати як наслідок погіршення особистісного психологічного здоров’я – поява тривожності, фрустрації, агресії, а також зміни ставлення до власного життя та до смерті, в результаті певного впливу оточення або переоцінки Я-концепції. Учасникам групи «Суїцидальні наміри»,  притаманна виражена тривожність та високі показники фрустрації - це наслідки  особистісного розчарування, яке виникає у результаті реальних або уявних перешкод, які заважають досягненню повної мети. Міра агресії була виражена майже на однаковому рівні усіх трьох груп. Такий показник більшою мірою виявляє підвищену психологічну активність. Найвищий рівень прояву показника ригідності спостерігався у групі «Суїцидальні наміри», що був пов’язаний з ускладненнями значущої діяльності.