Ключові слова
інтолерантність
невизначеність
прийняття рішення
командир
копінг-стратегія
складна ситуація
стрес
Як цитувати
Анотація
Толерантність до невизначеності слугує прикладом феномену, вага якого зростає у всіх сферах сучасного життя. В статті толерантність до невизначеності проінтерпретовано через призму концепції авторитарної індивідуальності, диспозиційних моделей та алгоритмів прийняття управлінських рішень. В семантичній площині толерантність та інтолерантність до невизначеності декодуються авторами як риса особистості, соціально-психологічна установка, когнітивно-перцептивне утворення та як потенційне джерело загрози.
Встановлено, що толерантність до невизначеності є множинністю складних реакцій, які мають ситуаційно-специфічну змінну. За такого підходу майбутнє особистості постає як джерело дискомфорту, потенційної небезпеки й викликає почуття страху, тривоги і невпевненості. Особистість з високим рівнем толерантності до невизначеності, – навпаки сприймає майбутнє як можливість отримати новий досвід.
В проведеному нами дослідженні прийняли участь 85 офіцерів-слухачів Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Знайдено, що досліджувані в ситуації невизначеності, яку в основному породжує складність ситуації, переживають негативні емоції та стрес. Серед способів подолання невизначеності нами виокремлено два види копінг-стратегії: проблемно-орієнтований та емоційно-орієнтований.
Досліджено чинники невизначеності, які мають значний вплив на прийняття рішення командиром, а також основні стратегії поведінки задля зниження впливу невизначеності при прийнятті рішення.
Виявлено, що командиру, який приймає рішення в ситуації невизначеності важливо розвинути в собі вміння регулювати протікання своїх психічних станів. В статті резюмовано, що невизначеність дає змогу командиру отримати, відшукати й реалізувати те рішення, якого не було в його життєвому досвіді й тим самим розкрити свій потенціал. В той же час, постійне прагнення до визначеності, навпаки, часто призводить до статичності, стагнації, «ходіння по замкнутому колу» минулих помилок.
Посилання
Kornylova T. V., Chyhrynova Y. A., Kornylov S. A., Novykova M. A. (2010). Princyp neopredelennosty: Edynstvo intelektualno-lichnostnoho potentsyala. Moskow: Smysl.
Lukovytskaya E. G. (1996). Neopredelennost i otnoshenye k ney: psyhologycheskoe opredelenie. Teoretycheskiey prykladniye voprosy psyhologyy, 2 (2), 53–62.
Lushyn P. V. (2005). Lychnostnie izmeneniya kak protses: teoriya i praktyka: monohr. Odessa, Aspekt.
Leonov Y. N. (2004). Tolerantnost k neopredelennosty kak psyhologicheskiy fenomen: istoriya stanovleniya konstrukta. Vestnyk Udmurtskoho universiteta, 4, 43–52.
Frankl V. (1990). Men’s Search for Meaning. Moskow: Progress.
Hmilar O. F. (2018). The critical and positive thinking of the officer. Scientific notes of the National University of Ostroh Academy. Section “Psychology”, 7, 72–76.
Andersen S. M., Schwartz A. H. (1992 Intolerance of ambiguity and depression: A cognitive vulnerability factor linked to hopelessness. Social Cognition, 10 (3), 271–298.
Bochner S. (1965). Defining Intolerance of Ambiguity.The Psychological Record, 15, 393–400.
Badner S. (1962). Intolerance of Amdiguity as a Personality Variable. Journal of Personality, 30, 29–50.
Frenkel-Brunswik E. (1948). Tolerance of Ambiguity as a Personality Variable. American Psychologist, 3, 263–268.
Hallman R. J. (1963). The Necessary and Sufficient Conditions of Creativity. Journal of Humanistic Psychology. 3 (1), 14–27.
Hartmann F. (2005).The effects of tolerance for ambiguity and uncertainty on the appropriateness of accounting performance measures. Abacus, 41(3), 241–264.
Hofstede G. (2003). Cultures Consequences: Comparing Values, Behaviors, Institutions, and Organizations Across Nations (P. 543–551). Thousand Oaks CA: Sage Publications.
Litman J. A. (2010). Relationships between measure of I-and D-type curiosity, ambiguity tolerance, and need for closure: An initial test of the wanting-liking model of information-seeking. Personality and Individual Difference. 48(4), 397–402.
McLain D. L. (1993). The MSTAT-I: A new measure of an individuals tolerance for ambiguity. Educational and Psychological Measurement. 53 (1), 183–189.
Norton R. W. (1975). Measure of ambiguity tolerance. Journal of Personality Assessment, 39(6), 607–619.
Ray J. J. (1987). Intolerance of ambiguity among psychologist: A comment on maier and lavrakas. Sex Roles, 16(11/12), 559–562.
Rotter N. G. Connel A. N. (1982). The relationships amongsex-role orientation, cognitive complexity and tolerance for ambiguity. Sex Roles. 8(12), 1209–1220.
Stoycheva K. (2010). Tolerance for ambiguity, creativity, and personality. Bulgarian Journal of Psychology. 11(4), 178–188.
Hazen B. T. (2012). The role of ambiguitytolerance in consumer perception of remanufactured product. International Journal of Production Economics, 135(2), 781–790.
Herman J. L. (2010). The tolerancefor ambiguity scale: Towards a more refined measure for international management research. International Journal of Intercultural Relations. 34(1), 58–65.
Повідомлення про авторські права
Статті в журналі "Психологічний часопис" ліцензовані відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим користувачам ділитися роботою і використовувати роботу в інший, допустимий авторським правом спосіб, з підтвердженням авторства і посиланням на публікацію роботи в цьому журналі. Для отримання додаткової інформації, будь ласка, перейдіть за посиланням - https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/