Анотація
Статтю присвячено обґрунтуванню теоретико-методологічних засад комплексної системи подолання опору змінам особистості (КСПОЗО). Наведено результати емпіричного дослідження, завдяки якому встановлено психологічні особливості, що пов’язані з рівнем опору змінам (ОЗ) особистості: механізми психологічного захисту (витіснення, заміщення, раціоналізація), ригідність (симптомокомплекс ригідності, актуальна ригідність, сенситивна ригідність, преморбідна ригідність), тривожність (ситуативна, особистісна), компоненти темпераменту (нейротизм, екстраверсія), копінг-стратегія “пошук соціальної підтримки”. Встановлено, що дана модель пояснює 70,6% розподілу рівнів ОЗ. Обґрунтовано теоретико-методологічні засади та представлено зміст складових КСПОЗО: Шкали скринінгової оцінки ОЗ особистості та тренінгу з подолання ОЗ особистості. У розробці КСПОЗО дотримано принципів системного підходу, а саме: ієрархічність, структурність, функціональність, цілеспрямованість, робастність та емерджентність. Так, елементом діагностичного та контрольного вимірювання є ШСО, що складається з 3 блоків різних за змістом, формою та фокусом: переконання щодо змін, індивідуальні способи впоратися з окремими компонентами ОЗ, емоційний стан. Використання Шкали скринінгової оцінки ОЗ особистості до та після тренінгової роботи дозволяє відстежити її ефективність. Формувальним елементом КСПОЗО є тренінг з подолання ОЗ особистості, який розроблено на основі встановлених взаємозв’язків з психологічними особливостями. Силу та направленість зв’язків враховано при розробці тренінгових вправ для здійснення точкового впливу саме на ті складові, значущість впливу яких було доведено у контексті ОЗ особистості. Тренінг складається з 8 блоків, зміст яких розкрито у статті: вступний блок, емоційна реакція, блок завершення 1 дня, короткостроковий фокус, прагнення до рутини, когнітивна ригідність, керування ОЗ, блок завершення. Наведено дані, на основі яких проводилася оцінка ефективності етапу апробації КСПОЗО. За результатами впровадження КСПОЗО встановлено, що на етапі констатуючого експерименту другого порядку виявлена ефективність апробації КСПОЗО, зокрема її компонентів: ШСО та тренінгу з подолання ОЗ особистості. Так, у досліджуваних експериментальної групи встановлено зниження ОЗ (початковий розподіл: високий – 11%, середній – 64%, низький – 25%, контрольний розподіл: високий – 1%, середній – 39%, низький – 60%) після формувального експерименту порівняно з контрольною групою (початковий розподіл: високий – 6%, середній – 45%, низький – 11, контрольний розподіл: високий – 5%, середній – 46%, низький – 11%.). Обговорюються перспективи подальших досліджень, які полягають у пошуку чинників, що пояснюють 29,4% мінливості даних, які не були встановлені у рамках даного дослідження.
Посилання
Adams, C. M. (2017). Assessing'readiness for change'in organisational culture: a descriptive study using a sequential explanatory mixed method design (Doctoral dissertation).
Amarantou, V., Kazakopoulou, S., Chatzoudes, D., & Chatzoglou, P. (2018). Resistance to change: an empirical investigation of its antecedents. Journal of Organizational Change Management.
Barak, M. (2018). Are digital natives open to change? Examining flexible thinking and resistance to change. Computers & Education, 121, 115-123.
Grama, B., & Todericiu, R. (2016). Change, resistance to change and organizational cynicism. Studies in Business and Economics,11(3), 47-54.
Gviniashvili, T.Z. (2016). AnalIz pIdhodIv do viznachennya sutnostI oporu organIzatsiynim zminam na pidpriemstvah.[ Analysis of approaches to determining the essence of resistance to organizational change in enterprises] Науковий вісник НЛТУ України,26(2).
Karamushka. L. M. & Tolkov. O. S. (2015). PsihologIchnI osoblivostI oporu zmInam personalom vischoyi shkoli.[ Psychological features of resistance to changes in higher education personnel] Організаційна психологія. Економічна психологія,2, 35-42.
Milutina, K.L. (2004). Teoriya ta praktika psihologichnogo treningu [Theory and practice of psychological training]. Київ: МАУП.
Oreg, S. (2003). Resistance to change: Developing an individual differences measure.Journal of applied psychology,88(4), 680.
Prib, K. A. (2014). Priroda ta mehanizmi oporu zminam v organIzatsiyi [The nature and mechanisms of resistance to change in the organization] Ринок праці та зайнятість населення, (3), 34-39.
Shah, N., Irani, Z., & Sharif, A. M. (2017). Big data in an HR context: Exploring organizational change readiness, employee attitudes and behaviors.Journal of Business Research,70, 366-378.
Shimoni, B. (2017). What is resistance to change? A habitus-oriented approach. Academy of Management Perspectives, 31(4), 257-270.
Tolkov. O. S. (2010). PsihologIchnI osoblivostI dIyalnostI personalu vischoyi shkoli v umovah oporu zmInam.[Psychological features of activity of higher education institutions personnel under resistance to change.] Вісник післядипломної освіти, (1 (2)), 415-422.
Wilson, P. (2017).The Blob Anger Book. Routledge.
Повідомлення про авторські права
Статті в журналі "Психологічний часопис" ліцензовані відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим користувачам ділитися роботою і використовувати роботу в інший, допустимий авторським правом спосіб, з підтвердженням авторства і посиланням на публікацію роботи в цьому журналі. Для отримання додаткової інформації, будь ласка, перейдіть за посиланням - https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/
