Ключові слова
молодь
груповий психологічний супровід
онлайн-терапія
емоційний дистрес
психологічне благополуччя
резильєнтність
технострес
цифровий стрес
психодіагностика
формувальний експеримент
Як цитувати
Анотація
Особистісна криза у юнацькому та ранньому дорослому віці в умовах воєнної нестабільності та цифровізації набуває системного характеру та супроводжується зростанням емоційного дистресу, фрагментацією ідентичності та посиленням техностресу. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю емпіричної оцінки ефективності різних форматів психологічної допомоги, зокрема порівняння онлайн та офлайн групового супроводу.
Метою дослідження є порівняння короткострокової та довгострокової ефективності онлайн і офлайн групового психологічного супроводу молоді у стані особистісної кризи за показниками кризовості, емоційного дистресу, резильєнтності, суб’єктивного благополуччя та цифрового стресу.
Методологічну основу становить формувальний експеримент із трьома хвилями вимірювання. Вибірку склали 90 учасників із підвищеним рівнем особистісної кризи, розподілених на онлайн-, офлайн- та контрольну групи. Програма включала 10 групових сесій із використанням стандартизованих психодіагностичних інструментів для оцінки емоційних симптомів, психологічного благополуччя, резильєнтності та техностресу.
Результати дослідження свідчать про статистично значуще зниження рівня кризовості, депресії, тривоги, стресу та дистресу, а також ризику суїцидальної поведінки в обох експериментальних групах, поряд із підвищенням показників психологічного благополуччя та резильєнтності. На етапі віддаленого вимірювання онлайн-формат продемонстрував більш виражене зниження симптомів особистісної кризи та вищий рівень інтеграції навичок саморегуляції у повсякденну діяльність. В обох форматах зафіксовано зниження техностресу та цифрової втоми.
Отримані результати підтверджують ефективність групового психологічного супроводу як онлайн, так і офлайн форматів, водночас дистанційний формат має додаткові переваги щодо довготривалої стабілізації психоемоційного стану та інтеграції терапевтичних змін. Практичне значення дослідження полягає у можливості впровадження ефективних моделей групової допомоги молоді в кризових умовах. Перспективами подальших досліджень є розробка гібридних форматів супроводу та визначення оптимальних параметрів тривалості й інтенсивності програм для різних груп молоді.
Посилання
Abeditehrani, H., Dijk, C., Neyshabouri, M., & Arntz, A. (2023). Effectiveness of cognitive behavioral group therapy, psychodrama, and their integration for treatment of social anxiety disorder: A randomized controlled trial.. Journal of behavior therapy and experimental psychiatry, 101908. pp. 1-12. https://doi.org/10.2139/ssrn.3985128.
Aitken, H., Rabanal-León, H., Saldaña-Bocanegra, J., Carranza-Yuncor, N., & Rondon-Eusebio, R. (2024). Variables Linked to Academic Stress Related to the Psychological Well-Being of College Students Inside and Outside the Context of the COVID-19 Pandemic. Education Sciences. pp. 1-30. https://doi.org/10.3390/educsci14070739.
Arizu-Onassis, A., Medina, J., De Frutos, L., Flix-Valle, A., Serra-Blasco, M., Ciria-Suárez, L., & Ochoa-Arnedo, C. (2025). Group cohesion in online and in-person psychotherapy in a randomized control trial for cancer survivors. International Journal of Clinical and Health Psychology : IJCHP, 25. pp. 1-9. https://doi.org/10.1016/j.ijchp.2025.100635.
Buenadicha-Mateos, M., Sánchez-Hernández, M., & González-López, O. (2022). Analysis of the Emotional Exhaustion Derived From Techno-Stress in the Next Generation of Qualified Employees. Frontiers in Psychology, 13. pp. 1-10. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.792606.
Demir, S., & Ercan, F. (2022). The effectiveness of cognitive behavioral therapy-based group counseling on depressive symptomatology, anxiety levels, automatic thoughts, and coping ways Turkish nursing students: A randomized controlled trial.. Perspectives in psychiatric care. pp. 2394-2406. https://doi.org/10.1111/ppc.13073.
Diamant, I., & Hakhmigari, M. (2025). Temporal disorientation during war: associations with work-family conflict, emotional distress, and burnout. Frontiers in Psychology, 16. pp. 1-10. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2025.1565639.
Hewitt, P., Kealy, D., Mikail, S., Smith, M., Ge, S., Chen, C., Sochting, I., Tasca, G., Flett, G., & Ko, A. (2023). The efficacy of group psychotherapy for adults with perfectionism: A randomized controlled trial of dynamic-relational therapy versus psychodynamic supportive therapy.. Journal of consulting and clinical psychology, 91 1, 29-42 . https://doi.org/10.1037/ccp0000787.
Ingusci, E., Ciavolino, E., Signore, F., Zito, M., Russo, V., & Ghislieri, C. (2023). The Role of Personal Resources in Buffering College Student Technostress during the Pandemic: A Study Using an Italian Sample. Social Sciences. pp. 1-16. https://doi.org/10.3390/socsci12090484.
Khlaif, Z., Khalili, F., Affouneh, S., & Tlili, A. (2023). How remote leaning during crisis affect technostress levels experienced by academicians. Education and Information Technologies. pp. 1-26. https://doi.org/10.1007/s10639-023-11651-6.
Lobão, C., Coelho, A., Parola, V., Neves, H., Sousa, J., & Gonçalves, R. (2025). Technostress in Nursing Education: A Scoping Review. Nursing Reports, 15. pp. 1-13. https://doi.org/10.3390/nursrep15070248.
Mabate, S., & Suan-Timosa, E. (2025). Discourse Analysis on the Depression-Related Posts: A Psychological Study among Youth of Today. Psychology and Education: A Multidisciplinary Journal. pp. 480-511. https://doi.org/10.70838/pemj.450404.
McGregor, G., Sandhu, H., Bruce, J., Sheehan, B., McWilliams, D., Yeung, J., Jones, C., Lara, B., Alleyne, S., Smith, J., Lall, R., Ji, C., Ratna, M., Ennis, S., Heine, P., Patel, S., Abraham, C., Mason, J., Nwankwo, H., Nichols, V., Seers, K., & Underwood, M. (2024). Clinical effectiveness of an online supervised group physical and mental health rehabilitation programme for adults with post-covid-19 condition (REGAIN study): multicentre randomised controlled trial. The BMJ, 384. pp. 1-13. https://doi.org/10.1136/bmj-2023-076506.
Mills, K., Winter, V., Cobham, V., Peach, N., Arunogiri, S., Chatterton, M., Bendall, S., Back, S., Perrin, S., & Brady, K. (2025). Randomised controlled trial to compare the efficacy of integrated cognitive-behavioural therapy (COPE-A) for substance use and traumatic stress among adolescents and young adults delivered via telehealth versus in person: trial protocol. BMJ Open, 15. pp. 1-11. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2025-102710.
Nikitović, T., Vuletić, T., Ignjatović, N., Ninković, M., Grujić, K., Krnjaić, Z., & Krstić, K. (2023). Crisis as Opportunity, Risk, or Turmoil: Qualitative Study of Youth Narratives About the COVID-19 Pandemic. Journal of Adolescent Health, 73. pp. 686-692. https://doi.org/10.1016/j.jadohealth.2023.05.017.
Novais, M., Coghlan, A., Dupré, K., Vada, S., Gardiner, S., Smart, J., & Castley, G. (2022). Disaster recovery as disorientation and reorientation. Tourism Recreation Research, 49. pp. 501-514. https://doi.org/10.1080/02508281.2022.2059646.
Ogunsemi, J. (2025). The Relationship between Quarter-Life Crisis and Psychological Well-Being among Undergraduates in Nigeria: Gender as a Moderator and Perceived Stress as a Mediator. Lifespan Development and Mental Health. pp. 1-11. https://doi.org/10.70322/ldmh.2025.10014.
Praptiningsih, N., Mil, S., Mulyono, H., Villarama, J., Tulo, N., & Olarte, N. (2025). Quarter life crisis in the communication process on early adulthood. Jurnal ASPIKOM. pp. 111-126. https://doi.org/10.24329/aspikom.v10i1.1658.
Qu, L., Colombi, C., Chen, W., Miller, A., Miller, H., & Ulrich, D. (2024). The Efficacy of a Culturally-Adapted Group-based Parent Coaching Program for Autistic Children in China via Telehealth: A Randomized Controlled Trial.. Journal of autism and developmental disorders. pp. 26-44. https://doi.org/10.1007/s10803-024-06543-8.
Rastegar, N., & Rahimi, M. (2023). Teachers’ post-pandemic outlook on the role of Technological and Pedagogical Content Knowledge in coping with burnout under adverse conditions: How a job demand transformed into a job resource. Frontiers in Psychology, 14. pp. 1-16. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1129910.
Redaelli, M., Van Engen, M., & André, S. (2022). Perceived Covid-19-crisis intensity and family supportive organizational perceptions as antecedents of parental burnout: A study conducted in Italy in March/April 2021 and 2022. Frontiers in Psychology, 13. pp. 1-19. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.1001076.
Sharma, V., Deb, S., Mahajan, Y., Ghosal, A., & Kapse, M. (2025). Psychological impacts of AI-induced job displacement among Indian IT professionals: a Delphi-validated thematic analysis. International Journal of Qualitative Studies on Health and Well-being, 20. pp. 1-18. https://doi.org/10.1080/17482631.2025.2556445.
Silva, D., & Mwangi, G. (2024). Therapists’ Lived Experience of Empathic Fatigue and Professional Identity. Journal of Assessment and Research in Applied Counseling. pp. 234-242. https://doi.org/10.61838/kman.jarac.6.1.26.
Ulusoy, V., Bilican, I., & Gormez, A. (2024). Effectiveness of an online dialectical behavior therapy skills training in adults with attention-deficit/hyperactivity disorder: A randomized controlled trial. Psychotherapy Research, 35. pp.469-485. https://doi.org/10.1080/10503307.2024.2311773.
Uneno, Y., Kotera, Y., Kikuchi, K., Yamada, M., Sugitani, M., Terado, S., Maehara, H., Sakamoto, Y., Sugao, S., Tani, H., Shimizu, A., Kubo, Y., Fujisawa, D., & Muto, M. (2024). Self-compassion-based online group psychotherapy for bereavement-related grief: The COMPACT feasibility trial.. General hospital psychiatry, 90. pp. 116-123 . https://doi.org/10.1016/j.genhosppsych.2024.08.009.
Vu, T. (2023). How do Organizations and Employees Perceive and Respond to a Crisis: A Co-citation and Co-word Analysis. Journal of Scientometric Research. pp. 305-320 https://doi.org/10.5530/jscires.12.2.028.
Yeniaras, V., & Altinigne, N. (2023). Techno-insecurity, emotional exhaustion and job performance: a recommended theoretical framework. Sosyal Mucit Academic Review. pp. 410-433. https://doi.org/10.54733/smar.1314699.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Adam Vasyliev