Keywords
social media
psychological mechanisms
self-presentation
social comparison
digital identity
emotional reactivity
imitation
youth
leadership development
How to Cite
Abstract
У статті проаналізовано вплив соціальних мереж на розвиток лідерських якостей студентської молоді з урахуванням ключових психологічних механізмів. На основі теоретичного аналізу літератури виділено шість основних механізмів: соціальне порівняння, самопрезентація, наслідування та соціальне навчання, емоційна реактивність і залучення, формування цифрової ідентичності, потреба у соціальному схваленні. Психологічний вплив кожного механізму проаналізовано з точки зору його ролі у розвитку лідерських якостей: стратегічного мислення, емпатії, комунікативності, автентичності, мотивації до самореалізації та впливу на інших. З метою емпіричного підтвердження теоретичних положень проведено психодіагностичне дослідження із застосуванням факторного та кореляційного аналізів. Результати засвідчили наявність стійкої структури з шести факторів, що відповідають психологічним механізмам впливу соціальних мереж, із високими показниками надійності (α-Кронбаха > 0.78) та загальною дисперсією 76,9%. Найбільшу кореляцію з рівнем сформованості лідерських якостей виявлено у механізмів самопрезентації, цифрової ідентичності та соціального порівняння. Соціальні мережі визначено як простір соціально-психологічного розвитку, що може бути використаний для формування автентичного лідерства. Запропоновано напрями подальших досліджень і практичних програм, спрямованих на розвиток лідерського потенціалу молоді з урахуванням цифрового середовища.
References
Bandura, A. (1986). Social foundations of thought and action: A social cognitive theory. Englewood Cliffs, NJ: Prentice Hall.
Castells, M. (2009). Communication power. Oxford: Oxford University Press.
Deci, E. L., & Ryan, R. M. (2000). The "what" and "why" of goal pursuits: Human needs and the self-determination of behavior. Psychological Inquiry, 11(4), 227–268. https://doi.org/10.1207/S15327965PLI1104_01
Festinger, L. (1954). A theory of social comparison processes. Human Relations, 7(2), 117–140. https://doi.org/10.1177/001872675400700202
Kolomiiets, N. V. (2022). Sotsialni merezhi yak chynnyk formuvannia sotsialnoho vplyvu u studentskoi molodi [Social networks as a factor in shaping social influence among student youth]. Naukovi studii iz sotsialnoi ta politychnoi psykholohii, (49), 59–65. [in Ukrainian]
Krivoruchko, P. M. (2021). Emotsiina zaluchenist u tsyfrovoho seredovyshchi yak peredumova rozvytku liderskykh yakostei [Emotional involvement in the digital environment as a prerequisite for leadership development]. Psykholohichnyi zhurnal, (1), 34–39. [in Ukrainian]
Lee, J., Kim, H., & Vannucci, A. (2021). The role of social media in shaping leadership identity in emerging adults. Journal of Youth and Adolescence, 50(3), 549–564. https://doi.org/10.1007/s10964-020-01356-0
Lin, Y., Huang, L., & Tsai, M. (2021). Social comparison and achievement motivation in the age of Instagram: Implications for youth leadership development. Journal of Adolescence, 89, 15–25. https://doi.org/10.1016/j.adolescence.2021.03.005
Liu, Y., & Baumeister, R. F. (2023). Digital identity and leadership development in social media environments: A psychological perspective. Computers in Human Behavior, 141, 107623. https://doi.org/10.1016/j.chb.2022.107623
Papacharissi, Z. (2011). A private sphere: Democracy in a digital age. Cambridge: Polity Press.
Shcherban, T., & Samoilov, O. (2024). Socialisation of student youth in social networks. Naukovyi visnyk Mukachivskoho derzhavnoho universytetu. Seriia "Pedahohika ta psykholohiia", 10(2), 9–16.
Shevchuk, L. O. (2019). Krytychne myslennia yak mekhanizm adaptatsii molodi do tsyfrovoho seredovyshcha [Critical thinking as a mechanism of youth adaptation to the digital environment]. Osvita i rozvytok obdarovanoi osobystosti, 10(85), 63–68. [in Ukrainian]
Sokol, L. P., & Pelipeiko, T. A. (2023). Mekhanizmy samoprezentatsii v sotsialnykh merezhakh i ikh vplyv na lidersku samokontseptsiiu osobystosti [Mechanisms of self-presentation in social networks and their influence on the leadership self-concept of personality]. Aktualni problemy psykholohii, XV(10), 73–81. [in Ukrainian]
Suler, J. (2004). The online disinhibition effect. CyberPsychology & Behavior, 7(3), 321–326. https://doi.org/10.1089/1094931041291295
Syed, A. R., & Sheri, P. A. (2022). Emotional engagement in digital interactions: Predicting leadership traits from social media activity. Journal of Applied Social Psychology, 52(4), 263–277. https://doi.org/10.1111/jasp.12847
Turkle, S. (2011). Alone together: Why we expect more from technology and less from each other. New York: Basic Books.
Zhang, W., Wang, H., & Li, Y. (2022). Social learning through digital platforms and its effect on student leadership: Evidence from cross-cultural analysis. Computers & Education, 185, 104529. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2022.104529
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Copyright (c) 2025 Maria Safronova, Inha Petrovska