Ключові слова
моральна відстороненість
емоційне дистанціювання
втома від співчуття
психологічний захист
війна
Як цитувати
Анотація
У контексті повномасштабної війни в Україні зростає потреба в глибшому розумінні психологічних механізмів відстороненості громадян від суспільно значущих тем. Актуальність теми зумовлена необхідністю виявлення не лише форм пасивності, а й прихованих стратегій емоційного та морального самозахисту.
Мета дослідження – виявити особливості соціальної, моральної та емоційної відстороненості у населення України в умовах війни. Об’єкт дослідження – відстороненість як соціально-психологічний феномен. У статті дослідницька увага спрямована на ставлення громадян до держави, війни, волонтерства, а також рівень апатії, втоми від співчуття та моральної відстороненості.
Методологічну основу становить кількісне дослідження за допомогою авторської анкети, що охоплює кілька тематичних блоків. Аналіз даних здійснювався за допомогою непараметричних статистичних критеріїв.
Отримані результати свідчать про наявність кількох типів відстороненості, що відрізняються за проявами, інтенсивністю та соціально-демографічними характеристиками. Зокрема, виявлено вищий рівень емоційного дистанціювання серед жінок, молоді та жителів великих міст. Значущими предикторами виявилися також професійний статус і вік, тоді як регіон проживання мав мінімальний вплив. Були окреслені різні профілі реакції: від активної залученості до психологічного “вимкнення” у відповідь на хронічне навантаження. Практична цінність дослідження полягає в можливості використання його результатів у сфері кризової психології, громадянської освіти, інформаційних кампаній та підтримки волонтерських рухів. Запропонована типологія відстороненості також може бути використана для розробки цільових інтервенцій, спрямованих на зміцнення соціальної згуртованості.
Посилання
Bokovets, O. (2024). Psykholohichni osoblyvosti perezhyvannia syndromu vtomy vid viiny. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni T. Shevchenka. Sotsialna robota, (1)10, 50–55. DOI: https://doi.org/10.17721/2616-7786.2024/10-1/7
Borshchenko, V. (2024). Na NAM Summit 2024: osoblyvosti spožyvannia informatsii v Ukraini pid chas viiny. Suspilne movlennia. https://corp.suspilne.media/
Kyivsʹkyi mizhnarodnyi instytut sotsiolohii (2024). Dynamika doviry do okremykh instytutsii u 2021–2024 rokakh. Politychna zaluchenistʹ. Usvidomlenistʹ neobkhidnosti prezydentsʹkykh vyboriv. https://www.kiis.com.ua/
Nadezhenko, A. (2023). Stiikistʹ natsionalʹnoi identychnosti za umov viiny. U M. V. Trofymenko (Red.), Publichne upravlinnia dlia staloho rozvytku: vyklyky ta perspektyvy na natsionalʹnomu ta mistsevomu rivniakh. Materialy V Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (26–27 zhovtnia 2023 r., m. Kyiv) (s. 204–206). MDU.
Stepanenko, V., Zlobina, O., Holovakha, Ye., Dembitskyi, S., & Naidonova, L. (2023). Stres, sprychynenyi viinoyu, ta resursy sotsialno-psykholohichnoi stiikosti: ohliad teoretychnykh kontseptualizatsii. Sotsiolohiia: teoriia, metody, marketynh, (4), 22–39.
Cedos. (2022). Try misiatsi povnomasshtabnoi viiny v Ukraini: dumky, perezhyvannia, dii. https://cedos.org.ua/researches
Dembitskyi, S., Zlobina, O., Kostenko, N., ta in. (2023). Ukrainske suspilstvo v umovakh viiny. Rik 2023: Kolektyvna monohrafiia (Ye. Holovakha & S. Makeiev, Red.). Instytut sotsiolohii NAN Ukrainy.
Tsentr Razumkova. (2025). Otsinka sytuatsii v kraini, dovira do sotsialnykh instytutiv, politykiv, posadovtsiv ta hromadskykh diachiv, stavlennia do vyboriv pid chas viiny, vira v peremohu (liutyi–berezenʹ 2025 r.). https://razumkov.org.ua/
Adler, R. P., & Goggin, J. (2005). What do we mean by “civic engagement”? Journal of Transformative Education, 3(3), 236–253. https://doi.org/10.1177/1541344605276792
Artz, B., Kaya, I., & Kaya, O. (2022). Gender role perspectives and job burnout. Review of Economics of the Household, 20(2), 447–470. https://doi.org/10.1007/s11150-021-09579-2
Bandura, A. (2002). Selective moral disengagement in the exercise of moral agency. Journal of Moral Education, 31(2), 101–119. https://doi.org/10.1080/0305724022014322
Bilewicz, M., Babińska, M., & Gromova, A. (2024). High rates of probable PTSD among Ukrainian war refugees: The role of intolerance of uncertainty, loss of control and subsequent discrimination. European Journal of Psychotraumatology, 15(1). https://doi.org/10.1080/20008066.2024.2394296
Bonanno, G. A. (2004). Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? American Psychologist, 59(1), 20–28. https://doi.org/10.1037/0003-066X.59.1.20
Bunting, H., Gaskell, J., & Stoker, G. (2021). Trust, mistrust and distrust: A gendered perspective on meanings and measurements. Frontiers in Political Science, 3, 642129. https://doi.org/10.3389/fpos.2021.642129
Chudzicka-Czupała, A., Chiang, S. K., Tan, C. M., et al. (2023). Association between mental health, psychological characteristics, and motivational functions of volunteerism among Polish and Ukrainian volunteers during the Russo-Ukrainian War. Scientific Reports, 13, 20725. https://doi.org/10.1038/s41598-023-47840-z
Cocker, F., & Joss, N. (2016). Compassion fatigue among healthcare, emergency and community service workers: A systematic review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 13(6), 618. https://doi.org/10.3390/ijerph13060618
Dotson, M. P., Castro, E. M., Magid, N. T., Hoyt, L. T., Suleiman, A. B., & Cohen, A. K. (2022). "Emotional distancing": Change and strain in U.S. young adult college students' relationships during COVID-19. Emerging Adulthood, 10(2), 546–557. https://doi.org/10.1177/21676968211065531
Figley, C. R. (1995). Compassion fatigue: Coping with secondary traumatic stress disorder in those who treat the traumatized. Taylor & Francis.
Hendry, N. A. (2020). Young women’s mental illness and (in-)visible social media practices of control and emotional recognition. Social Media + Society, 6(4). https://doi.org/10.1177/2056305120963832
Hobfoll, S. E. (2001). The influence of culture, community, and the nested‐self in the stress process: Advancing conservation of resources theory. Applied Psychology, 50(3), 337–421. https://doi.org/10.1111/1464-0597.00062
Kelmendi, K., & Jemini-Gashi, L. (2022). An exploratory study of gender role stress and psychological distress of women in Kosovo. Women's Health, 18, 1–10. https://doi.org/10.1177/17455057221097823
Luo, A., & Bussey, K. (2023). Moral disengagement in youth: A meta-analytic review. Developmental Review, 70, 101101. https://doi.org/10.1016/j.dr.2023.101101
Lushchak, O., Velykodna, M., Bolman, S., Strilbytska, O., Berezovskyi, V., & Storey, K. B. (2023). Prevalence of stress, anxiety, and symptoms of post-traumatic stress disorder among Ukrainians after the first year of Russian invasion: A nationwide cross-sectional study. Lancet Regional Health – Europe, 36, 100773. https://doi.org/10.1016/j.lanepe.2023.100773
Middendorf, G. (2022). Civilian coping strategies in war: A qualitative content analysis of a diary from the siege of Breslau in 1945 (74 p.).
Morina, N. (2007). The role of experiential avoidance in psychological functioning after war-related stress in Kosovar civilians. The Journal of Nervous and Mental Disease, 195(8), 697–700. https://doi.org/10.1016/j.lanepe.2023.100773
Putnam, R. D. (2000). Bowling alone: The collapse and revival of American community. Simon & Schuster.
Rubin, K. H., & Chronis‐Tuscano, A. (2021). Perspectives on social withdrawal in childhood: Past, present, and prospects. Child Development Perspectives, 15(3), 160–167. https://doi.org/10.1111/cdep.12417
Slovic, P. (2015). Psychic numbing and genocide. Psychological Science Agenda, 29(8), 55–68. https://doi.org/10.1515/9783110376616-005
Sotnyk, I. (2024). Social solidarity economy during the war: The sources of individual and community resilience. Problems and Perspectives in Management, 22(3), 542–555. https://doi.org/10.21511/ppm.22(3).2024.41
Templeton, K., Bernstein, C. A., Sukhera, J., Nora, L. M., Newman, C., Burstin, H., ... & Busis, N. (2019). Gender-based differences in burnout: Issues faced by women physicians. NAM Perspectives, 1–16. https://doi.org/10.31478/201905a
Chatham House. (2024). Ukraine's wartime recovery and the role of civil society: Chatham House survey of Ukrainian CSOs – 2024 update. https://www.chathamhouse.org
Wu, Q., Zhang, T. M., Wang, X., Wang, Y., Yang, W., Li, Y., & Liu, Z. (2024). Pandemic fatigue and depressive symptoms among college students in the COVID-19 context: Indirect effects through sense of control and intolerance of uncertainty. BMC Psychology, 12, 21. https://doi.org/10.1186/s40359-024-01521-2
Xu, W., Pavlova, I., Chen, X., Petrytsa, P., Graf-Vlachy, L., & Zhang, S. X. (2023). Mental health symptoms and coping strategies among Ukrainians during the Russia-Ukraine war in March 2022. International Journal of Social Psychiatry, 69(4), 957–966. https://doi.org/10.1177/00207640221143919
Zasiekina, L., & Martyniuk, A. (2025). War-related continuous traumatic stress as a potential mediator of associations between moral distress and professional quality of life in nurses: A cross-sectional study in Ukraine. BMC Nursing, 24, 16. https://doi.org/10.1186/s12912-024-02668-4
Zhang, H., & Dator, W. L. (2025). Establishment and validation of a prediction model for compassion fatigue in nursing students. BMC Nursing, 24, 193. https://doi.org/10.1186/s12912-025-02834-2
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2025 Maria Safronova, Inha Petrovska