Анотація
У статті сформульовано призначення свідомості, що визначає напрямок досліджень у цій роботі в цілому, а саме:
- свідомість та самосвідомість дають суб'єкту можливість в процесі мислення усвідомити (зрозуміти й відчути), як це бути «там»;
- в ситуації, яка подумки передбачається, і прийняти рішення про свої реальні чи уявні дії.
На основі принципу суб'єкт-об'єктних відносин розглянуто механізми функціонування всіх типів свідомості від першої особи за загальною схемою. Описано системні процеси свідомості та самосвідомості як складових контуру мислення, що є внутрішнім світом людини, охопленим зворотним зв'язком.
Свідомість – це потік переживань суб'єктом образів репрезентацій станів свого внутрішнього світу.
Переживання реалізуються в суб'єкт-об'єктних відносинах, де об'єкт – це образ репрезентації фрагмента внутрішнього світу в минулому стані, а суб'єкт представлений психосоматичним образом «Я» в контексті свого внутрішнього світу в стані «тут і зараз». Таким фрагментом може бути будь-який незалежний об'єкт внутрішнього світу в минулому стані, включаючи образ «Я», що є основою всіх процесів «само-», зокрема самопізнання, самосвідомості, саморефлексії, самореференції. Результат переживання – суб'єктивна реальність, яка суб'єктом усвідомлюється у формах і модальностях сприйняття суб'єктом зовнішнього світу.
Показано, що процеси свідомості та самосвідомості відбуваються одночасно. При цьому одночасно з усвідомленням суб'єктом самого себе відбувається усвідомлення об'єктів зовнішнього та внутрішнього світів. Це вирішує проблему розрізнення суб'єктом себе та іншого.
Запропоновано єдиний механізм формування свідомості, який є багатоконтурним циклічним процесом, що включає в себе як когнітивні складові переживання, так і усвідомлювані реакції тіла, відчуття та емоції. Досліджено принципи формування та взаємодії циклів свідомості різних типів: самосвідомості, усвідомлення незалежних об'єктів, усвідомлення тілесних реакцій, емоцій, усвідомлення самих суб'єкт-об'єктних відносин з позиції першої особи.
Посилання
Agafonov, A.Yu. (2009). Soznanie: gde iskat «chernyj yashik»? Metodologiya i istoriya psihologi, T. 4, vypusk 1, 151-165.
Anohin, P.K. (1998). Izbrannye trudy: Kibernetika funkcionalnyh sistem. M.: Medicina.
Barrett, Liza F. (2018). Kak rozhdayutsya emocii. Revolyuciya v ponimanii mozga i upravlenii emociyami. M.: Mann, Ivanov i Ferber.
Bernshtejn, N.A. (1947). O postroenii dvizhenij. M.: Medgiz.
Vekker, L.M. (1998). Psihika i realnost: edinaya teoriya psihicheskih processov. M.: Smysl.
Vygotskij, L.S. (2005). Soznanie kak problema psihologii povedeniya. Iz knigi: Vygotskij L.S. Psihologiya razvitiya cheloveka. M.: Smysl; Eksmo. URL: http://yanko.lib.ru.
Ivanickij, A.M. (1999). Fiziologiya mozga o proishozhdenii subektivnogo mira cheloveka. Zhurnal vysshej nervnoj deyatelnosti im. I.P. Pavlova, N 5, 707-713.
Kornienko, A.F. (2010). Ponyatie o soznanii kak vysshem urovne razvitiya psihiki. Sibirskij psihologicheskij zhurnal. N 36, 20-26.
Latyshev, О.V. (2022). Sistemnі principy i mehanizmy refleksii. Psihologicheskij zhurnal, 8(2), 74-84. https://doi.org/10.31108/1.2022.8.2.7.
Lektorskij, V.A. (2001). Epistemologiya klassicheskaya i neklassicheskaya. M.: Editorial URSS. Novaya filosofskaya enciklopediya. (2010). 2-e izd., ispr. i dopol. M.: Mysl. URL: htts://iphlib.ru.
Nurkova, V.V. (2000). Svershyonnoe prodolzhaetsya: Psihologiya avtobiograficheskoj pamyati lichnosti. M.: URAO.
Orlov, Yu. M. (1991). Voshozhdenie k individualnosti: Kn. dlya uchitelya. M.: Prosveshenie.
Polyakov, S. E. (2011). Fenomenologiya psihicheskih reprezentacij. SPb.: Piter (Seriya «Mastera psihologii»).
Popper, K. (1983). Logika i rost nauchnogo znaniya (izbrannye raboty). M.: Progress.
Revonsuo, A. (2013). Psihologiya soznaniya. SPb.: Piter (Seriya: Mastera psihologii).
Rozental, D.M. (2009). Koncepcii i opredeleniya soznaniya. Metodologiya i istoriya psihologii. T. 4, vypusk 3.
Ryabushkina, T. M. (2014). Poznanie i refleksiya: Nauchnaya monografiya. M.: Kanon + ROOI «Reabilitaciya». Sechenov, I. M. (1961). Refleksy golovnogo mozga. M.: Izdatelstvo AN SSSR.
Thostov, A.Sh. (2002). Psihologiya telesnosti. M.: Smysl. Ulanovskij, A.M. (2009). Fenomenologiya v psihologii i psihoterapii: proyasnenie neotchetlivyh perezhivanij. Moskovskij psihoterapevticheskij zhurnal. N 2, 27-51.
Fahrutdinova, L.R. (2011). Strukturno-dinamicheskaya organizaciya perezhivaniya subekta. Uchenye zapiski Kazanskogo Universiteta. Gumanitarnye nauki, T. 153, kn. 5, 110-120.
Filosofskij enciklopedicheskij slovar. (1997). M.: INFRA-M.
Finke, R.A. (1989). Principles of mental imagery. Cambridge, MA: MIT Press.
Holodnaya, M. A. (2002). Psihologiya intellekta: paradoksy issledovaniya. SPb.: Piter.
Cokolov, S. (2000). Diskurs radikalnogo konstruktivizma. Tradicii skepticizma v sovremennoj filosofii i teorii poznaniya. Munchen: PHREN.
Chalmers, D.D. (2013). Soznayuschij um: V poiskah fundamentalnoj teorii. M.: URSS: Knizhnyj dom «LIBROKOM» (Filosofiya soznaniya). Edelman Dzh. (2009). Soznanie: pomnimoe nastoyashee. Psihologiya i psihotehnika, N 7.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2024 Oleksandr Latyshev