ВИКОРИСТАННЯ МЕХАНІЗМІВ ТАКСОНОМІЧНОЇ КЛАСТЕРИЗАЦІЇ В ПРОЦЕСІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ СОЦІАЛЬНОЇ УСПІШНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
PDF 30-44 (English)

Ключові слова

соціальний успіх
оперативна діяльність
психодіагностика
гіпервластивості
зростаючі пірамідальні мережі
таксономія
психологічні профілі

Як цитувати

Стрижак, А., & Стрижак, О. (2023). ВИКОРИСТАННЯ МЕХАНІЗМІВ ТАКСОНОМІЧНОЇ КЛАСТЕРИЗАЦІЇ В ПРОЦЕСІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ СОЦІАЛЬНОЇ УСПІШНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ. ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЧАСОПИС, 9(4), 30–44. https://doi.org/10.31108/1.2023.9.4.3

Анотація

Стаття присвячена дослідженню проблеми виявлення зв’язності між собою станів певних психологічних профілів, які характеризують взаємодії молодших школярів з початкової школи на основі їх вміння висловлюватися та спілкуватися у наративному форматі. Виходячи з цього формулюється гіпотеза дослідження: «Психологічна профільність діяльності учнів може бути представлена зв’язною множиною певних кластерів, які характеризують напрямки формування соціальної успішності». 

У процесі дослідження була проведена кластерізація соціальної успішності учнів. Її реалізація була здійснена на засадах використання технології побудови зростаючих пірамідальних мереж, які структурно відображають операціональне середовище діяльності молодших школярів початкової школи при взаємодії. В її основу було покладено установку, що Їх операціональне середовище характеризується психологічними профілями, які відображають розвиток школярів на початку свого становлення у соціумі як особистості. Вхідними даними для побудови кластерів були вибрані значення станів психологічних профілів, які оцінюються за відповідними шкалами у процесі тестування учнів за певними методиками. Для дослідження було залучено 30 учнів молодшого віку (8-9 років). Основу кластерів становлять сорок психологічних профілів, які визначають можливості їх взаємодії у наративному форматі та відповідні стани розвитку соціальної успішності. 

У результаті було визначено механізм семантичної кластерізації психологічних профілів соціальної успішності учнів на основі побудови зростаючих пірамідальних мереж. У процесі інтерпретації результатів кластерного аналізу даних психологічних профілів, виявлено рівні сформованості, опанування учнями картини світу та вміння висловлюватися про неї у форматі наративу. До того ж визначено множини таксономій, що відображають прояви здібностей кожного учня у форматі гіпервластивостей. Наводяться приклади таких проявів гіпервластивостей для різних кластерів. Сформовано класифікаційну таблицю психологічних профілів та сформована відповідна множина кластерів. Даються рекомендації щодо використання платформи зростаючих пірамідальних мереж практичному психологу у закладі освіти для психолого-педагогічного супроводу формування соціальної успішності молодших учнів у процесі навчання.

Таким чином було означено, що таксономічна кластеризація результатів тестування молодших учнів реалізує виявлення стійких груп учнів, гіпервластивості яких мають активний прояв. Це надає практичному психологу закладу та вчителю який працює з учнями, можливість не тільки виявити певні залежності для кожного учня, а й визначити для них напрями проєктної діяльності та створювати плани дій, що сприятиме розвитку його здібностей.

 

https://doi.org/10.31108/1.2023.9.4.3
PDF 30-44 (English)

Посилання

Ball G.O. A Gifted Person’s Successfulness in the Context of His/Her Interaction with the Socio-cultural Environment. Psychology of Personality. 2016. No. 1. P. 5–15.

Bevzenko, V. V. (n.d.). Metodyka «Vyvchennia motyvatsii molodshoho shkoliara do navchannia v shkoli» (za O. Anufriievym ta S. Kostrominoiu) (In Ukrainian). https://vseosvita.ua/library/vivcenna-motivacii-molodsogo-skolara-donavcanna-v-skoli-31030.html

Diedov, O. (2014). Diahnostyka hotovnosti ditei do shkoly (in Ukrainian).

Dovgyi, S., & Stryzhak, O. (2021). Transdisciplinary Fundamentals of Information-Analytical Activity. In Lecture Notes in Networks and Systems (pp. 99–126). https://doi.org/10.1007/978-3-030-58359-0_7

Everitt, B. S., Landau, S., Leese, M., & Stahl, D. (2011). Cluster analysis. WILEY. https://www.wiley.com/en-us/Cluster+Analysis%2C+5th+Edition-p-9780470749913

Fatykhova, L. F. (2011). Dyahnostycheskyi kompleks dlia psykholoho- pedahohycheskoho obsledovanyia detei s yntellektualnыmy narushenyiamy (In Russian). YTs Ufymskoho fylyala HOU VPO «MHHU ym. M.A. Sholokhova».

Fomenko, K. I. (2018). Psykholohiia hubrystychnoi motyvatsii subiekta diialnosti: dys. dokt. psykhol. nauk (In Ukrainian). http://psychology.univer.kharkov.ua/1819news/Diss_oct/Diss_FOMENKO.pdf

Ganaie, M. Y., & Hafiz, M. (2015). Study of Social Intelligence & Academic Achievement of College Schoolchildrens of District Srinagar. Journal of American Science, 11(3), 23–27. http://www.jofamericanscience.org/journals/am-sci/am110315/004_28107am110315_23_27.pdf

Gladun, V. P. (1994). Processes of New Knowledge Formation (in Russian). Processes of New Knowledge Formation, 192.

Gladun, V., Vashchenko, N., Velichko, V., & Tkachenko, Y. (2004). Structurization and data analysis in growing pyramidal networks. // Systems. research. and inform. technology. System Research & Information Technologies, 1, 82–92.

Greenson, R. R. (2018). The Technique and Practice of Psychoanalysis, Vol. 1. Karnac Books. https://doi.org/10.4324/9780429483417

Holovei, L. A., & Rыbalko, E. . (2005). Praktykum po vozrastnoi psykholohyy: Ucheb. Posobye. Речь.

Ilina, Y. . (2008). Psykholohiia uspikhu: ontolohiia problematyky (In Ukrainian). Aktualni Problemy Psykholohii, 8, 45–56. http://www.newlearning.org.ua/sites/default/files/praci/zbirnyk-2008/6.htm

Korobko, S. L., & Korobko, O. . (2021). Nova ukrainska shkola: diahnostychna ta korektsiino-rozvyvalna robota z molodshymy shkoliaramy : navchalno-metodychnyi posibnyk (In Ukrainian). Літера ЛТД.

Lamberts, K. (2013). Knowledge Concepts and Categories (K. Lamberts & D. Shanks (eds.)). Psychology Press. https://doi.org/10.4324/9780203765418

Ovcharova, R. V. (2003). Praktycheskaia psykholohyia obrazovanyia: Ucheb. posobye dlia stud. psykhol. fak. Unyversytetov (In Russian). Yzdatelskyi tsentr «Akademyia».

Tunyk, E. E. (2003). Modyfytsyrovannыe kreatyvnыe testы Vyliamsa (In Russian).

Velychko, V. (2019). Logical-linguistic models as a technological basis of interactive knowledge bases. J. Information Models and Analyses, 8(4), 325–340.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право (c) 2023 Alla Stryzhak, Oleksandr Stryzhak