Анотація
У контексті змін умов й вимог навчальної діяльності у часі пандемії COVID-19, виклики підтримки психологічного благополуччя серед студентів стали ще більш актуальними. Карантинні обмеження (в т.ч. фізичне дистанціювання) дозволяють уникати коригуючого досвіду соціальної взаємодії, й очікувано можуть маскувати стійкі функціональні порушення, пов'язані з рівнем соціальної тривоги, та тим самим, посилити уникаючи поведінкові й когнітивні стратегії як значимі. Очікування негативної соціальної оцінки, заперечення власних потреб та невизначеність подальшої перспективи у контексті дистанційного навчання, може збільшити вразливість до соціального тривожного розладу по завершенню карантинних обмежень та необхідності повертатися до звичного життя.
Проведений аналіз психоемоційного дискомфорту пов’язаного з соціальною тривогою серед студентів у період пандемії з огляду на напруженість ранніх дисфункційних схем особистості, розширив розуміння механізмів вразливості до порушень психосоціального функціонування. Отриманні результати можуть бути корисними під час розробки навчальних активностей у контексті дистанційного навчання на час пандемії та заходів психологічної підтримки студентів орієнтованих на коригування негативного досвіду соціальної взаємодії та обмеженої автономії.
Посилання
Kots, E.M. (2018) Psychological features of cognitive-behavioral strategies of people with social anxiety. - Manuscript [Psihologichni osoblivosti kognItivno-povedinkovih strategiy osib iz sotsialnoyu trivozhnistyu. – Rukopis. Disertatsiya na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata psihologichnih nauk za spetsialnistyu 19.00.01 – zagalna psihologiya, Istoriya psihologiyi]. Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk.
Alonso, J., Angermeyer, M. C., Bernert, S., et al. (2004). Prevalence of mental disorders in Europe: results from the European Study of the Epidemiology of Mental Disorders (ESEMeD) project. Acta psychiatrica Scandinavica. Supplementum, (420), 21–27. https://doi.org/10.1111/j.1600-0047.2004.00327.x
Aristovnik, A., Keržiˇc, D., Ravšelj, D., Tomaževiˇc, N., Umek, L.. (2020) Impacts of the COVID-19 Pandemic on Life of Higher Education Students: A Global Perspective. Sustainability 2020, 12, 8438; doi:10.3390/su12208438
Boden, M. T., John, O. P., Goldin, P. R., Werner, K., Heimberg, R. G., & Gross, J. J. (2012). The role of maladaptive beliefs in cognitive-behavioral therapy: Evidence from social anxiety disorder. Behaviour Research and Therapy, 50, 287–291. https://doi.org/10.1016/j.brat.2012.02.007
Daniel, K.E., Goodman, F.R., Beltzer, M.L. et al. (2020). Emotion Malleability Beliefs and Emotion Experience and Regulation in the Daily Lives of People with High Trait Social Anxiety. Cogn Ther Res 44, 1186–1198 https://doi.org/10.1007/s10608-020-10139-8
De Castella, K., Goldin, P., Jazaieri, H., Ziv, M., Heimberg, R. G., & Gross, J. J. (2014). Emotion beliefs in social anxiety disorder: Associations with stress, anxiety, and well-being. Australian Journal of Psychology. https://doi.org/10.1111/ajpy.12053
Eikenaes, I., Egeland, J., Hummelen, B., & Wilberg, T. (2015). Avoidant personality disorder versus social phobia: the significance of childhood neglect. PloS one, 10(3), e0122846. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0122846
Endicott J, Nee J, Harrison W, Blumenthal R. (1993) Quality of Life Enjoyment and Satisfaction Questionnaire: A New Measure. Psychopharmacology Bulletin. 29, 321-326.
Frandsen, F.W., Simonsen, S., Poulsen, S., Sørensen, P. and Lau, M.E. (2020), Social anxiety disorder and avoidant personality disorder from an interpersonal perspective. Psychol Psychother Theory Res Pract, 93: 88-104. https://doi.org/10.1111/papt.12214
Hawes, M., Szenczy, A., Klein, D., Hajcak, G., & Nelson, B. (2021). Increases in depression and anxiety symptoms in adolescents and young adults during the COVID-19 pandemic. Psychological Medicine, 1-9. doi:10.1017/S0033291720005358
Heeren, A., Mogoașe, C., Pierre, Ph., McNally, R.J.. (2015) Attention bias modification for social anxiety: a systematic review and meta-analysis. Clinical Psychology Review. 40, 76-90. https://doi.org/10.1016/j.cpr.2015.06.001
Kessler, R. C., Berglund, P., Demler, O., Jin, R., Merikangas, K. R., & Walters, E. E. (2005). Lifetime prevalence and ageof-onset distributions of DSM-IV disorders in the National Comorbidity Survey Replication. Archives of General Psychiatry, 62(6), 593–602.
Lampe L. (2016). Avoidant personality disorder as a social anxiety phenotype: risk factors, associations and treatment. Current opinion in psychiatry, 29(1), 64–69. https://doi.org/10.1097/YCO.0000000000000211
Loades, M. E., Chatburn, E., Higson-Sweeney, N., Reynolds, S., Shafran, R., Brigden, A., Linney, C., McManus, M. N., Borwick, C., & Crawley, E. (2020). Rapid Systematic Review: The Impact of Social Isolation and Loneliness on the Mental Health of Children and Adolescents in the Context of COVID-19. Journal of the American Academy of Child and Adolescent Psychiatry, 59(11), 1218–1239.e3. https://doi.org/10.1016/j.jaac.2020.05.009
National Collaborating Centre for Mental Health. The Improving Access to Psychological Therapies Manual (IAPT). London: National Collaborating Centre for Mental Health. 2018. Retrieved from https://www.england.nhs.uk/publication/the-improving-access-to-psychological-therapies-manual/ (Accessed: 01 November 2018).
Oei, T. P. S., & Baranoff, J. (2007). Young schema questionnaire: Review of psychometric and measurement issues. Australian Journal of Psychology. 59(2), 78–86. https://doi.org/10.1080/00049530601148397
Olivera-La Rosa, A., Chuquichambi, E.G., Ingram, G.P.D. (2020) Keep your (social) distance: Pathogen concerns and social perception in the time of COVID-19. Personality and Individual Differences, 166. https://doi.org/10.1016/j.paid.2020.110200.
Stein, D. J., Lim, C. C., Roest, A. M., et al. (2017). The cross-national epidemiology of social anxiety disorder: Data from the world mental health survey initiative. BMC Medicine, 15, 143. doi:10.1186/ s12916-017-0889-2
Regehr, Ch., Glancy, D., Pitts, A. (2013). Interventions to reduce stress in university students: A review and meta-analysis. Journal of Affective Disorders, 148(1), 1-11. https://doi.org/10.1016/j.jad.2012.11.026.
Van Ameringen, M., Mancini, C. & Farvolden, P. (2003). The impact of anxiety disorders on educational achievement. Journal of Anxiety Disorders, 17(5), 561-571. Journal of anxiety disorders. 17. 561-71. 10.1016/S0887-6185(02)00228-1.
Spence, S.H., Rapee, R.M. (2016) The etiology of social anxiety disorder: An evidence-based model. Behaviour Research and Therapy, 86, 50-67. https://doi.org/10.1016/j.brat.2016.06.007
Stein, М.В., Stein, D.J. (2008). Social anxiety disorder. Lancet. 29, 371(9618):1115-25. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(08)60488-2
World Health Organization (2020). Corona virus disease (COVID 19) Situation Report 146. https://www.who.int/docs/default-source/coronaviruse/situation-reports/20200614-covid-19-sitrep-146.pdf?sfvrsn=5b89bdad_6 (Accessed: 14 September 2020).
Повідомлення про авторські права
Статті в журналі "Психологічний часопис" ліцензовані відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим користувачам ділитися роботою і використовувати роботу в інший, допустимий авторським правом спосіб, з підтвердженням авторства і посиланням на публікацію роботи в цьому журналі. Для отримання додаткової інформації, будь ласка, перейдіть за посиланням - https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/