Анотація
У статті показано, що одним із ключових принципів як психологічної, так і соціальної реабілітації є те, що люди, які відповідають критеріям діагностування психічних розладів, повинні отримувати необхідну підтримку для забезпечення найкращої можливої якості життя, навіть якщо вони продовжують переживати відповідні злоякісні симптоми. Визнання важливості функціонування індивіда у реальному світі для цілей відновлення від психіатричної хвороби відображається зокрема й у поступовому просуванні сфери охорони психічного здоров’я від моделі хвороби до реабілітаційної моделі відновлення. З огляду літератури, присвяченої питанням психосоціальної реабілітації, вбачається, що за останній час було досягнуто значного прогресу у проведенні психотерапевтичних інтервенцій для травматизованих осіб. Слід однак зауважити, що хоча психосоціальна реабілітація є перспективною для травматизованих, клініцисти, які застосовують психосоціальні методики у практичній польовій роботі, можуть стикатися з багатьма перешкодами. Клініцисти та дослідники психічного здоров’я мають розвивати методики, за якими кожна з цих категорій психосоціальної реабілітації зможе стати травмоцентрованою, а пацієнти зможуть краще засвоювати принципи копінгу та роботи з травмою.
Посилання
Bandura, A. (2006). Toward a psychology of human agency. Perspectives on Psychological Science, 1, 164–180.
Бочелюк, В. Й., Панов, М. С. (2019). Діагностика реадаптаційного потенціалу особистості: методологічний аспект. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Психологія, 60, 8-24.
Bochelyuk, V.Y., Panov, M.S. (2019).Diagnosis of personality readaptation potential: methodological aspect. Bulletin of G. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. Psychology, 60, 8-24.
David, W. S., Simpson, T. L., & Cotton, A. J. (2006). Taking charge: A pilot curriculum of self-defense and personal safety training for veterans with PTSD because of military sexual trauma. Journal of Interpersonal Violence, 21(4), 555–565.
Fenichel, O. (1945). The psychoanalytic theory of neurosis.NewYork: Norton.
Galea, S., Vlahov, D., Resnick, H., Ahern, J., Susser, E., Gold, J., et al. (2003). Trends of probable post-traumatic stress disorder in New York City after the September 11 terrorist attacks. American Journal of Epidemiology, 158 (6), 514–524.
Glynn, S. M., Cohen, A. N., Dixon, L. B., &Niv, N. (2006). The potential impact of the recovery movement on family interventions for schizophrenia: Opportunities and obstacles. Schizophrenia Bulletin, 32 (3), 451–463.
Howard, J. M., & Goelitz, A. (2004). Psychoeducation as a response to community disaster. Brief Treatment and Crisis Intervention, 4(1), 1–10.
Johnson, S. B., Langlieb, A. M., Teret, S. P., Gross, R., Schwab, M., Massa, J., etal. (2005). Rethinking first response: Effects of the cleanup and recovery effort on workers at the World Trade Center disaster site. Journal of Occupational and Environmental Medicine, 47(4), 386–391.
Коширець, В. В., Шкарлатюк, К. І. (2020). Особливості організації особистісного простору військовослужбовців з ознаками ПТСР. Психологічні перспективи, 36, 124-143.
Koshirets, V.V., Shkarlatyuk, K.I. (2020). Features of the organization of personal space of servicemen with signs of PTSD. Psychological Perspectives, 36, 124-143.
Kubany, E. S., Hill, E. E., & Owens, J. A. (2003). Cognitive traumatherapy for battered women with PTSD: Preliminary findings. Journal of Traumatic Stress, 16 (1), 81–91.
MacDonald, H. A., Colotla, V., Flamer, S., & Karlinsky, H. (2003). Posttraumatic stress disorder (PTSD) in the workplace: A descriptive study of worker sexperiencing PTSD resulting from work injury. Journal of Occupational Rehabilitation, 13 (2), 63–77.
Mares, A. S., Kasprow, W. J., & Rosenheck, R. (2004). Outcomes of supported housing for homeless veterans with psychiatric and substance abuse problems. Mental Health Services Research, 6(4), 199–211.
Marrs, R. (1984). Why the pain won’ts to pand what the family can do to help. In S. Breznitz (Ed.), The denial of stress (pp. 85–101). NewYork: International Universities Press.
Маркова, М. В. (2018). Особливості емоційного вигорання та його роль в структурі дезадаптації волонтерів, діяльність яких пов’язана з забезпеченням військових в зоні АТО. Психологічний часопис, 2, 50-66.
Markova, M.V. (2018). Features of emotional burnout and its role in the structure of maladaptation of volunteers whose activities are related to the provision of the military in the ATO area. Psychological Journal, 2, 50-66.
Monson, C. M., Schnurr, P. P., Stevens, S. P., &Guthrie, K. A. (2004). Cognitive-behavioral couple’ streatment for posttraumatic stress disorder: Initial findings. Journal of Traumatic Stress, 17 (4), 341–344.
Moses, E. B., & Barlow, D. H. (2006). A new unified treatment for emotional disorders. Current Directions in Psychological Science, 15, 146–150.
Snow, R. (1991). Aptitude-treatment interaction as a framework for research on individual differences in psychotherapy. Journal of Consulting and Clinical Psychology,59, 205–216.
Власенко, С. Б. (2018). Психологічна допомога особам, які знаходяться в стані травматичної кризи. Юридична психологія, 2, 59-71.
Vlasenko, S.B. (2018). Psychological assistance to people who are in a state of traumatic crisis. Legal Psychology, 2, 59-71.
Жиленко, Р. В. (2017). Досвід США у запровадженні системи приятелів у роботі з ветеранами, що страждають на ПТСР. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Педагогіка. Соціальна робота, 2, 102-104.
Zhilenko, R.V. (2017). US experience in introducing a system of friends in working with veterans suffering from PTSD. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: Pedagogy. SocialWork, 2, 102-104.
Повідомлення про авторські права
Статті в журналі "Психологічний часопис" ліцензовані відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим користувачам ділитися роботою і використовувати роботу в інший, допустимий авторським правом спосіб, з підтвердженням авторства і посиланням на публікацію роботи в цьому журналі. Для отримання додаткової інформації, будь ласка, перейдіть за посиланням - https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/