ВЕРИФІКАЦІЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ ГУМОРУ ЯК КОМПОНЕНТА ІГРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Анотація

У статті здійснено перевірку концептуальної моделі розвитку гумору як компонента ігрової компетентності за розробленою програмою її реалізації; визначено ефективність функціонування моделі, проаналізовано отримані результати дослідження.

Упровадження цієї моделі здійснювалося за розробленою програмою її реалізації − тренінгом ігрової компетентності – на формувальному етапі експерименту. Програма передбачала поступове застосування створеного комплексу заходів протягом навчального року. Комплекс заходів мав на меті опанування поведінкового патерну ігрової позиції «Справжній гуморист». Спрямованість кожної з п’яти груп заходів відбито безпосередньо в їх назвах: 1) «7-рівнева стратегія вирішення міжособистісних і внутрішньоособистісних конфліктів»; 2) «Специфічні особливості гумору як компонента ігрової компетентності»; 3) «5-ти ступенева модель самодопомоги»; 4) «Особистісна ідентичність»; 5) «Інтеграція».

За результатами кожної групи заходів проводилося діагностування експериментальної групи щодо динаміки опанування поведінкового патерну «Справжній гуморист», яка визначалася з урахуванням змін у розвитку ігрової компетентності взагалі й у розвитку гумору зокрема відповідно до визначених показників.

На контрольному етапі експерименту здійснювалися діагностування, обробка й аналіз даних, отриманих після апробації моделі.

За результатами формувального експерименту виявлено якісні зміни в експериментальній групі за 6 показниками ігрової компетентності з 8 (при порівнянні відмінностей у результатах повторного тестування між експериментальною й контрольною групами), а також за всіма показниками ігрової компетентності (при оцінюванні змін-зрушень у експериментальній групі), що доводить ефективність тренінгу ігрової компетентності.

Установлено, що ключові показники зросли на статистично значущому рівні: «самопідтримувальний стиль гумору» (р ≤ 0,01); «самоприйняття» (р ≤ 0,01); «людина як відкрита система» (р ≤ 0,05), а також показники, що розкривають психологічний зміст гумору як компонента ігрової компетентності: «сензитивність» (р ≤ 0,05); «почуття гумору» (р ≤ 0,01); «легкість» (р ≤ 0,05); «уява» (р ≤ 0,05); «флірт» (р ≤ 0,01); «пустотливість» (р ≤ 0,01); «ф’юг» (р ≤ 0,01); «загальна грайливість» (р ≤ 0,01); «афіліативний стиль гумору» (р ≤ 0,05); якісно зросли показники актуальних здібностей – «чесність, щирість» (р ≤ 0,05) і «любов» (р ≤ 0,05).

Отримані результати експериментального дослідження дозволили деталізувати психолого-психолінгвістичну структуру гумору як компонента ігрової компетентності, визначити його окремі складові, які відповідають різним ступеням його розвитку та зробити висновок про те, що запропонована модель розвитку гумору є ефективною з погляду повноцінного формування її компонентів.